Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Апрель 2021  »
ВсПнВтСрЧтПтСб
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Понедельник, 04.07.2022, 03:31
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


15:01
ПРО НАШИХ... Історія 38

Грунтковський Олег Леонідович - генерал-лейтенант, начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил України з квітня 2016 по березень 2020, з березня 2020 року - генерал запасу.

Народився у селі Купино. Закінчив Михайлюцьку середню школу. Навчався у Єйському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

«…Мені подобалася авіація. Я народився й виріс у селі. Авіації ніколи не бачив. А багато читав, багато фільмів дивився про літаки. Тому і пов’язав свою долю зі Збройними силами…У військкоматі не було розподілу в українські льотні училища, тож довелося із Хмельниччини їхати в Краснодарський край…»

Лейтенанта Грунтковського доля закинула в Забайкальський військовий округ, далі - в Монголію . В 1988 році повернувся в Овруцький авіаполк на Житомирщині. З розпадом СРСР в Україні проводилось скорочення військової авіації, розформовувались авіачастини. Довелось часто змінювати місце проходження військової служби: Луцьк, Черляни на Львівщині, Вінниця. Двічі підвищувати рівень військової освіти у Києві. «…Старший син, до речі, повертався в один і той самий клас, в одне місто тричі…»

В 1991 році Олегу Леонідовичу запропонували займатися гуманітарним напрямком в авіаційній бригаді, адже посада не забороняла ЛІТАТИ. Здіймався у небо на літаках Л-29, Су-7у,Су-17,Су-17м2, Су-17м3, СУ-24, АН-26 до 2005 року.

У 2013 році полковник Грунтковський працював заступником командувача Повітряних сил ЗСУ із виховної та соціально-психогічної роботи, планував звільнятися в наступному році. Але коли розпочалася війна, зрозумів, що Збройним силам потрібні його знання, його досвід у виховній роботі з особовим складом, його допомога там – НА ФРОНТІ. В зоні проведення АТО, ОСС проводив по декілька місяців безвиїзно. В серпні 2015 року отримав нагороду - орден Данила Галицького.

Обидва сини Олега Леонідовича також військові: старший, Євгеній - офіцер Управління повітряним рухом; молодший, Сергій - офіцер Центру аеронавігаційного забезпечення.

Йдучи у «запас» Олег Леонідович написав на своїй ФБ сторінці: «…Мав честь разом з вами служити Україні! Дякую всім за плідну працю, відверті відносини та дружню підтримку. Той внесок який ми разом зробили у відновлення боєздатності ЗС України неоціненний. Завдяки напруженій, жертовній праці нам вдалось створити потужну систему морально-психологічного забезпечення військ (сил), що здатна протистояти і сьогодні російській агресії. Формуючи бойовий дух воїнів, ми в першу чергу турбувались про людей. Найкраща наша з вами оцінка – це сльози радості матерів, які зустріли живих дітей. Ми завжди будемо схиляти голови перед доблестю тих, хто ціною свого життя зберіг нашу державу…»

Наукова співробітниця музею Наталія Кручук

May be an image of 1 особа, military uniform та просто неба

 

 

Переглядів: 59 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0