Музей пам’яті — це те саме, що меморіальний? А може, це взагалі про мозок і нейрофізіологію?
Головне, що треба знати про такі музеї — вони фіксують певну точку колективної пам’яті та роблять акцент не власне на місці події, як меморіальні музеї (наприклад, музей-квартира видатного письменника), а на важливій темі, яку суспільство може обмірковувати та пропрацьовувати. Як-от колишній літературно-меморіальний музей Миколи Островського у Шепетівці, який рік тому перетворили на Музей пропаганди. Впізнали на фото?
Так сталося, що зазвичай музеї пам’яті присвячені трагічним подіям. Але люди в них не просто отримують інформацію і знайомляться з минулим, а шукають способи не допустити повернення зла — тому, як правило, там можна вчитися, спілкуватися, вести діалог. Як місце отримання досвіду музеї пам’яті з’являються у світі в 1990-ті. Про все це добре знає Olha Honchar, директорка Меморіального музею тоталітарних режимів Територія Терору. Вона написала про особливості музеїв пам’яті для #глосарій_роботи_з_минулим на сайті Минуле / Майбутнє / Мистецтво — знайомтеся за посиланням в коментарях.
|
