Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Май 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Четверг, 28.03.2024, 22:28
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


16:43
Вишиванка

#КодНації

Для України вишиванка це не про одяг. Вишиванка – це своєрідний та унікальний код українського етносу, спосіб збереження і передачі наступному поколінню традицій і знань, зашифрованих в оберегах та знаках. Тому не дивно, що День вишиванки в нас – це свято. Традиційно його відзначають у третій четвер травня. Вишита сорочка була особливою складовою народного вбрання кожного українця та українки, як щоденного, так і святкового. Вишиванки відрізнялися не лише призначенням (буденна та святкова), а й зображеннями і кольорами, що використовували майстрині з різних куточків України. Не менш важливим був індивідуальний стиль вишивальниці – сорочки знаних майстринь були предметом сімейного гонору, передавалися у спадок. Особливо бережно ставилися до весільних сорочок.

У найскладніші часи, наш народ знаходив сили для боротьби за майбутнє, за своїх дітей. Тому весілля стало сакральним дійством для наших предків. Матеріальним втіленням тяглості цих традицій, стала особлива сорочка, яка зберігається в краєзнавчому відділі нашого музею. Походить вона із села Судилків, виготовила її майстриня на ім’я Палажка Дудар в середині ХІХ століття. Сама сорочка із грубого льняного полотна, але вишивка, виконана «білим по білому» з використанням філігранних технік, справляє незабутнє враження. Візерунок витончений та ніжний, отвори вирізані дбайливо та ретельно, адже сорочка готувалася майстринею спеціально на власне весілля. Далі сорочка передавалася у спадок з покоління в покоління, для наймолодшої невістки. Навіть у буремні роки світових воєн ця традиція не перервалася. У 1940 році Фещина Ольга Сергіївна отримала її у спадок, а пізніше передала своїй невістці Любові Андріївні.

В часи сучасної війни ми теж шукаємо опори в сім’ї, любові і світлі. Попри те, що вісім років точиться війна, українці не припиняють ствердно дивитися у майбутнє. З моменту повномасштабного вторгнення, попри страх, біль і розпач, українці продовжують одружуватися, створювати родини. Багато військових, бійців, медиків зараз на передовій, тому їх весілля дуже відрізняються від традиційних. І хоча, не всі вони можуть одягнути традиційну, військові жартують що «піксель це нова вишиванка», і впевнені, що добро і світло обов’язково здолають жахи війни. Щоб наші діти, нове покоління українців черпало сили і наснагу на розбудову нової України.

 

Переглядів: 111 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0