Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Март 2022  »
ВсПнВтСрЧтПтСб
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Суббота, 02.07.2022, 13:45
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


13:51
Війна триває в нашій країні вже вісім років, а зараз вона перейшла в гостру фазу.

Війна триває в нашій країні вже вісім років, а зараз вона перейшла в гостру фазу. Кожен наш воїн сьогодні вгризається в землю і стійко захищає Україну!

Ми не маємо права забувати про тих, хто поклав свої життя за ці роки війни в боротьбі проти російського агресора.

Схилімо низько голови в скорботі й віддаймо заслужену шану нашому земляку, Тимошишину Олександру Андрійовичу, солдату, водію-санітару 54-ї окремої механізованої бригади, який загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут (Артемівськ) Донецької області 25 (26) лютого 2016року. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Ти у наших серцях назавжди

Пам’яті Олександра Тимошишина

Добровільно пішов син в АТО,

Терикони горіли і трави.

І Сашка санітарне авто

Підірвали у день той кривавий.

Він і друзі попали в полон,

І живим не вернувся наш воїн.

Завжди перший його батальйон,

Ось команда лунає: «До зброї!»

Був у перших рядах наш земляк,

Він сміливий, високий та дужий.

Патріот України, козак.

Ми тебе не забудемо, друже!

Обірвалось зненацька життя,

Ще міг жити в родині щасливо.

Відлетіло усе в небуття,

Повернути назад неможливо.

Не дожив лише день до весни.

Залишились дві доні маленькі.

До дружини приходиш у сни,

За тобою сумують рідненькі.

І матуся, і батько сумні,

Бо печаль їм ятрить бідним душу.

Прилетять журавлі навесні,

Та хіба ж заберуть тяжку ношу?

Як синів батькам важко втрачать!..

Хто зігріє їх стомлені руки?

І хай лебеді в небі ячать,

Серце рвуть гіркі думи і муки.

Бо їх син десь летить, наче птах,

В піднебессі біліють лиш крила,

В паралельних далеких світах.

Повернути й молитва безсила.

Ти у наших серцях назавжди,

Олександре, без тебе так сумно.

Сніг засипав вчорашні сліди,

Ти загинув, повір, недаремно.

Ти живий в наших думах навік.

Ще твій шлях десь горить між зірками.

Український дух житиме вік,

Україна розквітне з роками.

Віра Кухарук

Герої не вмирають!

Слава Україні!

На зображенні може бути: 1 особа та текст

 

Переглядів: 28 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0