МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

14 груд­ня 1918 ро­ку в Ук­ра­їні бу­ло по­ва­ле­но вла­ду геть­ма­на Пав­ла Ско­ро­падсь­ко­го. На змі­ну їй при­хо­дить Ди­рек­то­рія. Бу­ло від­новле­но наз­ву дер­жа­ви — Ук­ра­їнсь­ка На­род­на Рес­публі­ка.

У 1919 ро­ці уряд Ди­рек­то­рії за­мо­вив у ві­денсь­кій ти­пог­ра­фії вій­сько­во-ге­ог­ра­фіч­но­го ін­сти­ту­ту се­рію з 14 пош­то­вих ма­рок но­мі­нал яких ста­но­вив від 1 до 200 гри­вень. Ви­пуск от­ри­мав наз­ву ві­денсь­ка се­рія. Друк пош­то­вих ма­рок бу­ло за­вер­ше­но 31 трав­ня 1921 ро­ку.

У зв’яз­ку з тим, що на час їх дру­ку ре­гу­ляр­ної ук­ра­їнсь­кої ар­мії вже не бу­ло, пош­то­ві зна­ки в обіг не увій­шли. То­му се­ред ко­лек­ці­оне­рів во­ни вва­жа­ють­ся рід­кісни­ми.

Ма­люн­ки до вось­ми ма­рок, а та­кож за­галь­не офор­млен­ня се­рії бу­ло ви­ко­на­но ук­ра­їнсь­ким ху­дож­ни­ком М. І. Іва­сю­ком.

На­ро­див­ся ми­тець 16 (28) квіт­ня 1865 ро­ку на Бу­ко­ви­ні, у міс­ті Зас­тавна. Піс­ля за­кін­чення міс­це­вої шко­ли всту­пив до Чер­ні­вець­кої ви­щої ре­аль­ної шко­ли. Вчи­те­лем у цій шко­лі пра­цю­вав ху­дож­ник Юс­тин Пі­гу­ляк, який і пе­ре­дав всі свої на­вич­ки май­бутньому ав­то­ру пош­то­вих ма­рок УНР. Піз­ні­ше Ми­ко­ла Іва­но­вич нав­ча­єть­ся у Ві­денсь­кій ака­де­мії мис­тецтв і був од­ним з най­кра­щих ху­дож­ни­ків іс­то­рич­но­го жан­ру. Са­ме зав­дя­ки цим здіб­ностям Ми­ко­лу Іва­сю­ка ре­ко­мен­ду­ють до Мюн­хенсь­кої ака­де­мії мис­тецтв для даль­шо­го удос­ко­на­лен­ня май­стер­ності. Єв­ро­пей­ська пре­са в той час про­ро­ку­ва­ла та­ла­но­ви­то­му мит­цю ве­ли­ке май­бут­нє в умо­вах пос­тій­но­го про­жи­ван­ня за кор­до­ном. Од­нак Ми­ко­ла Іва­но­вич пос­пі­шив на Бу­ко­ви­ну, де пре­зен­тує пер­со­наль­ну вис­тавку. На ній бу­ли пред­став­ленні по­лот­на «В’їзд Бог­да­на Хмель­ницько­го в Ки­їв», «Бо­гун під Бе­рес­течком», «Бит­ва під Хо­ти­ном», жан­ро­ві кар­ти­ни «Від­по­чи­нок», «Жни­ва», «Бу­ко­ви­нець», «Жни­ва», «Ма­ти», «Без хлі­ба» та ба­га­то ін­ших. У 1899 ро­ці, у Чер­нівцях, зас­ну­вав ху­дож­ню шко­лу для «та­ла­но­ви­тої та бід­ної мо­ло­ді­жі», якою ке­ру­вав аж до від’їз­ду у Львів у 1908 ро­ці. Пе­ред Пер­шою сві­то­вою вій­ною по­вер­та­єть­ся у Чер­нівці, де від­кри­ває мис­тець­ку шко­лу. У 1919 ро­ці, зна­ючи ав­то­ри­тет Ми­ко­ли Іва­сю­ка се­ред ху­дож­ни­ків, уряд Ди­рек­то­рії УНР до­ру­чив йому ство­ри­ти ес­кі­зи для пош­то­вих ма­рок УНР, які піз­ні­ше от­ри­ма­ли наз­ву «ві­денсь­ка се­рія». У по­даль­шо­му до­ля Іва­сю­ка скла­лась так, як у біль­шос­ті ін­те­лі­ген­ції, які по­вер­ну­ли­ся до Ук­ра­їни у 20-х ро­ках ХХ ст. У 1926 ро­ці го­ло­ва Рад­нарко­му УСРР зап­ро­сив Ми­ко­лу Іва­но­ви­ча та його уч­ня Єв­се­вія Лі­пець­ко­го на по­са­ди про­фе­со­рів Ки­ївсь­ко­го ху­дожнього ін­сти­ту­ту. Лі­пець­кий не прий­няв зап­ро­шен­ня і не ра­див Іва­сю­ко­ві їха­ти у СРСР, бо від уті­ка­чів знав про там­тешній ко­му­ніс­тичний ре­жим. Але Ми­ко­ла Іва­но­вич не пос­лу­хав по­ра­ди і нап­ри­кін­ці 1926 ро­ку ра­зом із сім’єю пе­ре­їхав до Ки­єва. Жи­ли то в Бо­яр­ці, то в Пу­щі-Во­ди­ці, то в Ір­пе­ні. Спер­шу ху­дож­ни­ка прос­лавля­ли, але по­тім по­ча­ли­ся утис­ки. Зго­дом вза­га­лі за­бо­ро­ни­ли зга­ду­ва­ти його пріз­ви­ще будь­-де. 18 ве­рес­ня 1937 ро­ку Іва­сю­ка за­ареш­ту­ва­ли і ки­ну­ли до Лук’янівсь­кої в’яз­ни­ці. Зви­ну­ва­ти­ли у при­чет­ності до ук­ра­їнсь­кої на­ці­она­ліс­тичної те­ро­рис­тичної ор­га­ні­за­ції та аген­ту­ри ні­мець­кої роз­відки. 25 лис­то­па­да 1937 ро­ку був розс­трі­ля­ний у Би­ків­ні, за ін­шою вер­сі­єю — у Жов­тне­во­му па­ла­ці. По­хо­ва­ний у Би­ків­ні. Пос­мер­тно ре­абі­лі­то­ва­ний у 1980 ро­ці.

У від­ді­лі «Фі­ла­те­лія» фон­дів Об­ласно­го (міс­то Ше­пе­тів­ка, Хмель­ницька об­ласть) лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­но­го му­зею М. О. Ос­тровсь­ко­го збе­рі­га­ють­ся 14 ма­рок пош­то­вих, ви­пу­ще­них 1920 ро­ку Ук­ра­їнсь­кою На­род­ною Рес­публі­кою. Всі во­ни ма­ють на­уко­во-уні­фі­ко­ва­ні пас­порти стан­дар­тно­го зраз­ку му­зей­но­го фон­ду Ук­ра­їни, а та­кож то­пог­ра­фіч­ний шифр ШМО-фл. У кож­но­му пас­порті ре­цен­зо­ва­ної на­ми ко­лек­ції на­во­дить­ся опис пред­ме­та, тоб­то мар­ки, а та­кож да­ють­ся ві­до­мос­ті про осіб та по­дії, пов’яза­них з ним.

Мар­ки пош­то­ві Ук­ра­їнсь­кої На­род­ної Рес­публі­ки за­куп­ле­но му­зе­єм у 2013 ро­ці у ві­до­мо­го ше­пе­тівсь­ко­го фі­ла­те­ліс­та О. С. Ко­но­ва­ло­ва. Ви­го­тов­ле­ні пош­то­ві зна­ки на так зва­но­му гу­мо­ва­но­му па­пе­рі, тех­ні­ка — друк.

Мар­ка «Герб УНР — три­зу­бець» но­мі­на­лом 1 грив­ня пря­мо­кут­ної фор­ми, олив­ко­во-сі­ро­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі зоб­ра­же­но герб УНР — три­зуб. Звер­ху на­пис — пош­та. Герб об­рамле­ний бі­лою стріч­кою на якій на­пис: «Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». Під гер­бом но­мі­нал — 1 грив­ня. На мар­ці ор­на­мент ук­ра­їнсь­кої ви­шив­ки.

Мар­ка «Дів­чи­на з пра­по­ром» пря­мо­кут­ної фор­ми, фі­оле­то­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — але­го­рич­не зоб­ра­жен­ня Ук­ра­їни в об­ра­зі мо­ло­дої жін­ки у на­ці­ональ­но­му ук­ра­їнсь­ко­му вбран­ні з пра­по­ром у ру­ках. Звер­ху над зоб­ра­жен­ням — три­зу­бець. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­не фі­оле­то­вою стріч­кою на якій на­пис бі­ли­ми лі­те­ра­ми: «Пош­та. Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». Під зоб­ра­жен­ням но­мі­нал — 2 грив­ні. На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Геть­ман Бог­дан Хмель­ницький» пря­мо­кут­ної фор­ми, чер­во­но­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — зоб­ра­жен­ня Бог­да­на Хмель­ницько­го. Звер­ху над зоб­ра­жен­ням — три­зу­бець. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­не чер­во­ною стріч­кою на якій на­пис бі­ли­ми лі­те­ра­ми: «Пош­та. Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». Під зоб­ра­жен­ням но­мі­нал — 10 гри­вень. На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Іван Ма­зе­па» пря­мо­кут­ної фор­ми, ко­рич­не­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — зоб­ра­жен­ня Іва­на Ма­зе­пи. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­не бі­лою стріч­кою, на якій на­пис: «Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». Звер­ху над зоб­ра­жен­ням на­пис: «Пош­та». З обох бо­ків на­пи­су «Пош­та» — зоб­ра­жен­ня три­зуб­ця. Під зоб­ра­жен­ням Іва­на Ма­зе­пи — но­мі­нал «15 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Т. Г. Шев­ченко» пря­мо­кут­ної фор­ми, синьо-ста­ле­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — пор­трет Т. Г. Шев­ченка. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­не бі­лою стріч­кою, на якій на­пис: «Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». Звер­ху над зоб­ра­жен­ням на­пис: «Пош­та». Злі­ва та спра­ва від нього — зоб­ра­жен­ня три­зуб­ця. Під пор­тре­том Т. Г. Шев­ченка — но­мі­нал «20 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Геть­ман Пав­ло По­лу­бо­ток» пря­мо­кут­ної фор­ми, олив­ко­во-ко­рич­не­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — зоб­ра­жен­ня Пав­ла По­лу­бот­ка, який за­ко­ва­ний у кай­да­ни у тю­рем­ній ка­ме­рі. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­не ко­рич­не­вою стріч­кою, на якій на­пис бі­ли­ми лі­те­ра­ми: «Пош­та. Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». Звер­ху над зоб­ра­жен­ням — три­зуб. Під зоб­ра­жен­ням П. По­лу­бот­ка — но­мі­нал «30 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Си­мон Пет­лю­ра» пря­мо­кут­ної фор­ми, бор­до­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — пор­трет С. Пет­лю­ри. Пор­трет об­рамле­ний оваль­ною рам­кою. По ко­лу зоб­ра­жен­ня С. Пет­лю­ри на­пис бі­ли­ми лі­те­ра­ми: «Пош­та. Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка. Гри­вень». У пра­во­му і лі­во­му ниж­ніх ку­тах — но­мі­нал «40». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Ко­зак-бан­ду­рист» пря­мо­кут­ної фор­ми, олив­ко­во-зе­ле­но­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — зоб­ра­жен­ня ук­ра­їнсь­ко­го ко­за­ка, який си­дить в сте­пу і грає на бан­ду­рі. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­не зе­ле­ною стріч­кою на якій на­пис бі­ли­ми лі­те­ра­ми: «Пош­та. Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». Над зоб­ра­жен­ням ко­за­ка — три­зуб. Вни­зу мар­ки — но­мі­нал «50 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Ха­та Шев­ченка» пря­мо­кут­ної фор­ми, жов­то-по­ма­ран­че­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі на тлі са­ду — зоб­ра­жен­ня ха­ти Шев­ченка. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­но бі­лою стріч­кою на якій на­пис: «Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». У пра­во­му та лі­во­му вер­хніх ку­тах — три­зуб­ці. Ввер­ху мар­ки на­пис: «Пош­та». Вни­зу — но­мі­нал «3 грив­ні». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Бу­дів­ля Цен­траль­ної Ра­ди» пря­мо­кут­ної фор­ми, тем­но-пур­пу­ро­во­го та каш­та­но­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі — зоб­ра­жен­ня бу­дів­лі Цен­траль­ної Ра­ди. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­но бі­лою стріч­кою на якій на­пис: «Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». У пра­во­му та лі­во­му вер­хніх ку­тах — три­зуб­ці. Ввер­ху мар­ки на­пис: «Пош­та». Вни­зу — но­мі­нал «60 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Віз зап­ря­же­ний во­ла­ми» пря­мо­кут­ної фор­ми, тем­но-зе­ле­но­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі зоб­ра­же­ні во­ли зап­ря­же­ні у віз. На во­зі — си­дить їз­до­вий. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­но бі­лою стріч­кою на якій на­пис: «Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». У пра­во­му та лі­во­му вер­хніх ку­тах — три­зуб­ці. Ввер­ху мар­ки на­пис: «Пош­та». Вни­зу — но­мі­нал «5 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Ко­за­ки на «чай­ках» пря­мо­кут­ної фор­ми, зе­ле­ну­ва­то-синього та ко­рич­не­во­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі зоб­ра­же­но ко­заць­кі «чай­ки» на во­дя­ній по­вер­хні. У пер­шій «чай­ці» сто­їть ко­зак, який три­має пра­пор, ін­ші ко­за­ки гре­буть вес­ла­ми. Ще од­на «чай­ка» з під­ня­ти­ми віт­ри­ла­ми вид­ні­єть­ся на го­ри­зон­ті. Над зоб­ра­жен­ням «чай­ки» на­пис: «Пош­та. Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». По бо­кам зоб­ра­жен­ня у шес­ти­кут­них рам­ках — три­зуб­ці. Вни­зу — но­мі­нал «80 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Пам’ят­ник Во­ло­ди­ми­ру Ве­ли­ко­му у Ки­єві» пря­мо­кут­ної фор­ми, чор­но­го та синьо-зе­ле­но­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі зоб­ра­же­но пам’ят­ник Во­ло­ди­ми­ру Ве­ли­ко­му у Ки­єві, який по­вер­ну­тий до рус­ла р. Дніп­ро. Над зоб­ра­жен­ням на­пис: «Пош­та. Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». По бо­кам зоб­ра­жен­ня, у шес­ти­кут­них рам­ках — три­зуб­ці. Вни­зу — но­мі­нал «100 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Мар­ка «Віт­ря­ний млин у по­лі» пря­мо­кут­ної фор­ми, сі­ро­го та яс­кра­во-чер­во­но­го кольору. Пер­фо­ра­ція гре­бін­часта, не­по­га­ше­на. В цен­трі зоб­ра­же­но сіль­ський пей­заж з пше­нич­ни­ми ла­на­ми та млин-віт­ряк. Зоб­ра­жен­ня об­рамле­но стріч­кою на якій на­пис: «Ук­ра­їнсь­ка На­род­ня Рес­публі­ка». У пра­во­му та лі­во­му вер­хніх ку­тах — три­зуб­ці. Ввер­ху мар­ки на­пис: «Пош­та». Вни­зу — но­мі­нал «200 гри­вень». На мар­ці сти­ліс­тичний ор­на­мент.

Уза­галь­ню­ючи опис пош­то­вих ма­рок УНР, мож­на твер­ди­ти, що пред­став­ле­на на зоб­ра­жен­нях те­ма­ти­ка ма­ла до­нес­ти, як сво­єрід­ний агі­та­цій­ний ма­те­рі­ал, до спо­жи­ва­ча пош­то­вих зна­ків ідею на­ці­ональ­но­го від­роджен­ня, а факт їх ви­пус­ку зас­відчив, що по­дії На­ці­ональ­но-виз­воль­них зма­гань 1917–1920 рр. ста­ли важ­ли­вим уро­ком для нас­тупних бор­ців за виз­во­лен­ня Ук­ра­їни.

Лукашук Олександр, науковий співробітник музею Миколи Островського,
член Національної спілки краєзнавців України