Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Июнь 2021  »
ВсПнВтСрЧтПтСб
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Вторник, 24.05.2022, 16:17
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


12:09
Шепетівщина в перші дні німецько-радянської війни

Шепетівщина в перші дні німецько-радянської війни

22 червня – в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Цього дня 80 років тому розпочалася німецько-радянська війна, яка тривала до 8 травня 1945 року.

Бої на теренах колишнього Радянського Союзу були наймасштабніші у воєнній історії ХХ століття.

В цій війні Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Серед найбільш постраждалих міст в Україні була й Шепетівка. За період німецько-радянської війни в місті нацистами було розстріляно, закатовано у в’язницях понад 10 тисяч мирного населення. В шепетівських таборах для військовополонених було знищено понад 20 тисяч радянських солдатів і офіцерів. На примусові роботи до Німеччини було вивезено близько 300 шепетівчан. У січні 1944 року, в наслідок боїв Червоної Армії з німецькими військами, місто було майже повністю зруйновано.

Що відбувалося на теренах Шепетівщини 80 років тому?

Старожили пригадували, що вже вранці 22 червня німецькі літаки бомбардували залізничну станцію Шепетівка та військовий аеродром в с. Судилків. Крім того, 23 червня 1941 року в районі с. Коськів, що за 20 км південніше Шепетівки, було висаджено до батальйону німецького десанту, який мав на меті знищити мости та залізничну станцію в Шепетівці. Останній був виявлений радянською авіацією і згодом знищений.

В оперативному зведенні до 22-ї години 23 червня 1941 року начальник штабу Південно-Західного фронту генерал-лейтенант Пуркаєв та начальник оперативного відділу штабу фронту полковник Баграмян повідомляли, що в Шепетівці у резерві фронту дислокується 228 стрілецька дивізія.

Заступник командира військами фронту по тилу генерал-майор Совєтніков доповідав у донесенні заступнику командуючого військами Київського Особливого військового корпусу: «Укріплені райони – Шепетівський, Ізяславський, Остропільський, Київський, Старокостянтинівський кулеметних батальйонів не мають. Польових військ штаб фронту виділити зараз не може… Необхідно негайно відпустити озброєння за поданням заявок окремих укріп районів».

О 20-й годині 25 червня начальник штабу зони протиповітряної оборони Південно-Західного фронту майор Пеньковський в оперативно-розвідувальному зведенні повідомляв: «Противник бомбардував військове містечко Шепетівка. 9 бомб не розірвалося». За даними бойового донесення штабу 5-ї армії командуючому військами фронту від 25 червня: «Начарпостач. У Тернопіль – передано вам 40 вантажівок. Навантажуйте їх у Шепетівці боєприпасами і доставте 135-й стрілецькій дивізії в Луцьк. Командуючому 5-ї армії».

26 червня начштабу Пуркаєв та начальник оперативного відділу Баграмян надвечір подали оперативне зведення, в якому повідомили, що 5-й механізований корпус закінчує зосереджуватися в районах: 109-а механізована дивізія – Острог, 17-а танкова дивізія – Ізяслав, 57-а танкова дивізія – Шепетівка.

30 червня 1941 року командуючим військами Південно-Західного фронту і Київського Особливого військового округу за підписами Тимошенка, Сталіна і Жукова було доведено директиву №84, в якій наказувалося: «Негайно притупити до евакуації всіх складів, розміщених на лінії Новоград-Волинський, Проскурів, Кам’янець-Подільський. Евакуацію провести за лінію Дніпра». Того ж дня увечері Баграмян в оперативному донесенні Начальнику Генерального штабу Червоної Армії, а також у Шепетівку копією генерал-лейтенанту Лукіну повідомляв: «Армії Південно-Західного фронту з боями відходять на нові рубежі і контратаками в напрямку Рівно і Острог перешкоджають противнику розвивати наступ на Новоград-Волинський та Шепетівку… Частини генерал-лейтенанта Лукіна ведуть бій зранку 30.06 за Острог, останній зайнятий противником».

1 липня Пуркаєв в оперзведенні повідомляє: «Південно-Західний фронт ліквідовує частинами 5 і 6 армій прорив на Рівненському напрямку і відводить війська на рубіж укріплених районів: Коростеньського, Новоград-Волинського, Шепетівського, Старокостянтинівського і Проскурівського». 2 липня надвечір зі штабу фронту у Проскурові Баграмян надіслав оперативне зведення до Генерального штабу Чевоної Армії: «Армії ПЗФ продовжують відхід… 228-а стрілецька дивізія, підпорядкована командиру 19-го механізованого корпусу, займає полками район Завізо, Аннопіль, Славута. 109-а мотострілецька дивізія до 15.00 год 2 липня обороняла фронт Кривин, Дорогош, відбиваючи неодноразові атаки противника».

3 липня до 20-ї години Баграмян начальнику штабу фронту повідомляв: «Протягом 3 червня противник активно на Шепетівському і Волочиському напрямках. Противник невеликими групами намагається вийти в обхід 213-ї механізованої дивізії на Шепетівку… Його авіація безперешкодно бомбардує Шепетівку і Полонне». Увечері 5 липня Пуркаєв в оперативному зведенні Начальнику Генерального штабу Червоної Армії повідомив: «За донесенням коменданта Новоград_Волинського укріп району противником зайнята Шепетівка і в 9.55 колона танків і мотопіхоти противника підходила головою в Новий Миропіль».

4 липня в Шепетівці весь день йшов бій, втім переважаючі сили німецької армії змусили радянські частини залишити місто.

В оборонних боях на теренах Шепетівщини приймав участь наш земляк, уродженець с. Майдан-Лабунь Віктор Йосипович Шокарчук. В ті дні він був командиром танкового взводу 40-ї танкової дивізії, який стримував наступ німецький танків поблизу села Климентовичі. Після кількагодинного бою, танк Шокарчука знищив три німецьких танки. За цей бій його було нагороджено медаллю «За відвагу».

6 липня Баграмян в оперативному зведенні писав: «На фронті 6-ї армії противник у другій половині дня 5 липня зайняв Полонне і розвивав наступ на Новий Миропіль і однією мехколоною в напрямку Шепетівки, Старокостянтинів зайняв до кінця 5 липня Вербівці, Коськів. Дорога Шепетівка-Бердичів забита військами і транспортом, безперестанку бомбардується і обстрілюється німецькою авіацією. 5-й кавалерійський корпус о 14.00 5 липня розташовується в районі Вербівці, Брикуля, Драчі для виконання наказу на марш в Мозир, положення корпусу після захоплення противником Вербівці, Коськів не встановлено».

18 липня 1941 року Хмельницька область була повністю окупована німецькою армією. З цього часу розпочинається жорстокий окупаційний режим, який призвів до масових жертв цивільного населення.

Науковий співробітник Музею пропаганди Олександр Лукашук

На фото: радянські полонені на вулиці Шосейній, 1941 рік.

Фото використано із сайту: etoretro.ru

На зображенні може бути: стоїть, на відкритому повітрі та пам’ятник

Переглядів: 42 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0