МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

#поговоримо_про

Ми вже з'ясували, що таке #фейки (див. попередній допис за хештегом), як їх розпізнати і якими каналами поширюється дезінформація; виявили, що серед цих каналів переважають месенджери та соцмережі, а поширювачем дезінформації може стати будь-хто з нас. Яким же чином фейки там з'являються? Зазвичай їх "закидають" в соцмережі і месенджери саме #тролі чи #боти.

Що ж це таке, що в них спільного і чим вони відрізняються один від одного?

Спільне в них те, що це штучно створені акаунти (сторінки). Тобто, не живі люди, які зареєструвалися в соцмережі чи месенджері, а навмисне створені штучні акаунти для просування необхідної інформації, створення діалогів чи монологів у коментарях з метою впливу на рейтинг, алгоритм програми, піднесення градусу емоційного стану користувачів, створення панічних настроїв і т.д.

Відмінність між ними в тому, що бот - це штучно створений програмою акаунт. Іншими словами - штучний інтелект, запрограмований на виконання певних завдань. На відміну від бота, троль - складніший механізм поширення дезінформації, оскільки за цим фейковим акаунтом (часто не одним) стоїть людина. Саме людина закидає необхідну інформацію, правильно її поширює, формує через ці акаунти суспільну думку, може оперативно реагувати на зміни чи спростування і підтримувати необхідний рівень зацікавленості та поширення інформації. Їм необхідно переконати вас поширити/поділитися/відреагувати на допис, що містить необхідну їм інформацію. Чим більше буде ваших реакцій, тим більше алгоритм програми соцмережі, наприклад, Фейсбук чи Ютуб, будуть видавати подібного контенту. Так непомітно для вас формується павутина брехні, яка обплітатиме вас все щільніше. Для того, щоб уникнути потрапляння у "інформаційну пастку", радимо уважно обирати матеріал, який ви переглядаєте і яким ділитеся.

Як розпізнати бота чи троля? Звісно, сто із ста випадків не в змозі розпізнати навіть фахівець, однак вони мають кілька індикаторів, які можуть вас насторожити. Отже, переглядаючи сторінку, зверніть увагу:

- на фото. Зазвичай їх елементарно скачують з Інтернету, мало не з першої сторінки запиту. Ви можете перевірити це через пошук зображень у Гуглі. Також має насторожити відсутність особистих фото і велика кількість перепостів;

- на кількість тих, хто стежить і тих, хто відстежується (фоловери і фоловінг, друзі і підписники і т.д.). У ботів і тролів їх кількість практично рівна. Також насторожують одні і ті ж "друзі" у різних акаунтів.

- час і кількість публікацій/репостів. Зверніть увагу, чи не поститься контент у т.зв. "робочий час", тобто однаковий період щодня.

однакова тематика і хештеги.

Звісно, це не стовідсотковий захист, але вкупі з критичним мисленням, аналітичним підходом і спілкуванням з людьми, яких ви знаєте офлайн, допоможе очистити ваш інформаційний простір і суттєво зменшити кількість спожитої дезінформації, що посилить загальні позиції в інформаційній війні. А про неї, як глобальне поняття, ми поговоримо далі.

#інфотерор #Вистоїмо

1 поширення

Подобається

Коментувати

Поширити