МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Лише 23 роки життя відміряла доля Гаврилюку Сергію Євгеновичу, уродженцю с.Червоний Цвіт Шепетівського району.

Він народився 15 червня 1991 році, мріяв бути військовим, гартував себе для служби в армії. Строкову службу проходив на Чернігівщині. Після завершення служби підписав контракт для продовження служби у Збройних Силах України.

Військова доля закинула його у 30-ту окрему Новоград-Волинську механізовану бригаду 8-го армійського корпусу. Був старшим солдатом, старшим стрільцем.

Він належав до тієї частини молоді, яка вважає, що для чоловіка велика честь - захищати Батьківщину.

Мужній і сміливий воїн з перших днів був відправлений у зону АТО для виконання військового обов’язку. 27 липня під час бою біля с.Петрівці Шахтарського району Донецької області пострілом з ручного протитанкового гранатомета було підбито БМП, на якому їхав Сергій Гаврилюк. Після бою Сергія не було знайдено ні серед поранених, ні серед мертвих. Мама не захоронила сина в рідній землі. Перебував солдат у списках зниклих безвісті. 3 вересня 2014 року рештки воїна (за словами командира – це Гаврилюк С. ) пошуковці місії «Евакуація-200» привезли до Дніпра, де був похований 23 вересня, як невпізнаний захисник, на Краснопільському кладовищі. Результати ДНК не дали підтвердження цьому. А 16 листопада 2014 року у списках полонених серед 703 українських полонених було прізвище Гаврилюка С.Є.

Указом Президента України від 15 травня 2015 року солдата Гаврилюка Сергія Євгеновича, « за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджено орденом «За мужність» III ступеня(посмертно)

Мамі вручено медаль «Трудова слава» ІІ ступеня, яким бригада нагородила Гаврилюка С. А мама вірить, що син живий і обов’язково повернеться в рідну домівку. У селі Городнявка, на фасаді НВК, відкрито меморіальну дошку, увічнено пам’ять випускника школи і в шкільному музеї.

Вічна пам'ять Герою!