Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Октябрь 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Четверг, 28.03.2024, 18:24
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


14:11
П’ять цікавих фактів про вплив Покрови Пресвятої Богородиці на розвиток України

П’ять цікавих фактів про вплив Покрови Пресвятої Богородиці на розвиток України

Щороку 14 жовтня ми відзначаємо кілька свят, вкрай важливих для вкраїнського суспільства - це Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а також День захисників і захисниць України.

Найтривалішу, більш ніж тисячолітню традицію відзначення має свято Покрови, яке з'явилось у нас після масового хрещення Київської Русі 988 року. Для наших предків Покрова була наділена потужним символізмом, зокрема означала захист і заступництво, тож не дивно, що протягом століть її образ невідступно йшов поруч із нашим народом, не втративши свого значення до сьогодення.

Пропонуємо осмислити значення Покрови Пресвятої Богородиці для українців на прикладі п`яти цікавих фактів з історії розвитку нашої держави, починаючи з періоду України-Руси до наших днів:

І. Історія православного свята Покрови Пр. Богородиці розпочинається у ІХ – Х ст. на теренах Візантійської імперії (нині – Туреччини). За легендою Константинополь зумів пережити ворожий напад через диво, яке явила частина вбрання Діви Марії – а саме риза, що зберігалась у Влахернській церкві. На честь порятунку столиці було встановлено християнське свято Покрови.

У «Повісті минулих літ» автор пов’язував цю подію, опис якої знайшов у Київському початковому літописі й у продовженні «Хроніки» Амартола, із першим хрещенням Русі за часів князювання Аскольда і Діра. За легендою тодішні київські князі разом із військом пішли у похід на Візантію і оточили Константинополь. Віряни на чолі з імператором і патріархом, що молились у Влахернській церкві, винесли ризу Пресвятої Богородиці і вмочили її полу в море, що спричинило раптову бурю, яка розбила кораблі русичів. Після поразки Аскольд і частина київських бояр охрестились, таким чином розпочавши християнізацію Київської Русі.

ІІ. Після запровадження християнства культ Покрови Богородиці, як захисниці й заступниці людей, швидко здобув визнання у Русі через спорідненість з культом Мокоші – головного жіночого божества праукраїнського язичницького пантеону, укладеного князем Володимиром у 980 році. Свята Різдва і Успіння Божої Матері вважають відповідниками свят на честь Мокоші.

Наші предки вважали Мокошу богинею милосердя, родючості й рослинності, заступницею жіноцтва та жіночих ремесел, а також посередницею між небом і землею. На обрядових рушниках весняного циклу її часто зображали з піднятими до неба руками (адорація), що символізувало прохання сприятливих умов для посівних робіт. Прикметно, що така ж поза характерна для зображення Богородиці Оранти у молитовному жесті. Епоха архаїки стала початком появи пози адорації, про що свідчать трипільські статуетки Богині-Оранти, датовані кінцем VI — початком ІІІ тис. до н. е.

ІІІ. Культ Покрови мав сакральне значення для українського січового козацтва. Під час закладання Січі запорожці передусім споруджували церкву в ім`я Покрови Пресвятої Богородиці, а потім будували інші споруди. Свято Покрови було храмовим на Січі, тому цього дня завжди проводили військову раду, переобираючи кошового отамана і старшин. Для запорізьких козаків Покрова символізувала заступництво, а також непорочність, адже січовики давали клятву безшлюбності й захисту православної віри.

У період Гетьманщини кількість храмів, побудованих в ім`я Покрови Богородиці зросла настільки, що XVII – початок XVIII ст. стали піком культу Покрови. Проте вже з другої половини 18 ст. почався спад і поширення набули культи інших християнських святих, зокрема Миколая Чудотворця.

ІV. Найдавніша збережена архітектурна пам'ятка культу Покрови Богородиці знаходиться на Хмельниччині. Свято-Покровська церква, що була збудована 1476 року у селі Сутківці Ярмолинецького району, мала не лише релігійне призначення, а й оборонне, оскільки була прихистком для жителів під час ворожих навал. Річ у тім, що поблизу Сутківців проходило відгалуження Чорного шляху, яким користувались кочові племена для нападів на західноукраїнські землі. Тож за сприяння тодішнього власника села Федора Сутковецького було побудовано оборонний замок і церкву. До нашого часу збереглись лише руїни Сутковецького замку, а от храм зумів пережити численні набіги кочовиків, період радянського атеїзму і низку перебудов.

Покровська церква-фортеця має унікальне для Європи планування, у якому фортифікаційні елементи поєднано з тетраконховим стилем, що набув поширення у побудові релігійних споруд Візантії. Єдиною подібною європейською пам’яткою архітектури є тетраконховий донжон у місті Етамп (Франція), який виконував лише оборонну функцію.

V. Свято Покрови Богородиці вважають символічною датою створення Української повстанської армії. У жовтні 1942 року розпочалось формування повстанських збройних відділів, які протистояли нацистській, а згодом і комуністичній окупації. Через п’ять років Організація українських націоналістів проголосила 14-те жовтня Днем створення УПА. Витяг з офіційного повідомлення: “Свято УПА збігається з великим козацьким святом Покрови. Проводячи його, ми заманіфестуємо непереривність збройної боротьби українського народу на протязі нашої історії, нашу вічно живу, незламну волю зо зброєю в руках боротися за належні нам права.”

Того ж 1947 року вперше було відзначено 5-ту річницю зі створення Української повстанської армії. Після відновлення незалежності України низка областей почали святкувати річниці створення УПА на офіційному рівні.

Підготувала наукова співробітниця Руслана Муштин

На фото: Український прапор, захоплений в березні 1944 року загоном ім. Берії партизанського з'єднання в бою із загоном УПА за село В. Мощаниця (Рівненщина). Прапор належав Здолбунівському куріню УПА (Ясен) військової округи "Богун".

Немає опису світлини.

Переглядів: 151 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0