У 1910 році в Шепетівці проживало 10996 чоловік. З цієї кількості 7290 були чоловіками, а жінок – 3706. За національним складом населення поділялося на євреїв, яких було 6701(60,9 %) чоловік, поляків – 1300 (11,8 %). Українців і росіян було 2995(27,3%) чоловік.
Площа містечка - 380 десятин (приблизно 414 га). Сучасна Шепетівка має в 10 разів більшу площу - близько 4000 га. Житлових будинків було 1578. Нажаль не має відомостей з яких матеріалів вони були побудовані. Але є відомості чим вони були вкриті. Так, за даними статистики 34 будинки були вкриті залізом, у 350 будинків був дерев’яних дах, ще більше було під соломою – 990.
Вулиць і провулків у Шепетівці налічувалося 32 і загальна їхня протяжність мала 18 верст (19 км). Як видно з статистичних даних більшість з них, а це 12 верст, були мощеними, тобто вкриті каменем. Освітлювалися вулиці 32 гасовими ліхтарями. Були і тротуари. Так, згідно з поданих даних, вулиць, які мали тротуари з одного боку нарахували півверсти, а з двох сторін їх було 2,5 версти. Також в містечку було два майдани і загальну площу вони мали 12,3 квадратних сажнів (приблизно 6 га).
Шепетівка мала свою пожежну частину. Вона була приватна і мала 4 пожежних насосів і машин, а також 24 бочок.
Щодо медичного обслуговування населення, то слід зазначити, що в Шепетівці в той час було 2 лікарні на 41 місце, а також прийомний покій на 25 ліжок. Ще одна лікарня на 12 місць була при підприємстві. Крім того в містечку була 1 аптека та 4 аптечних магазинів. Обслуговували населення 3 лікарі, 5 фельдшерів, 2 акушерки, 1 дантист.
Правоохоронні органи в містечку були представлені 1 поліційним наглядачем та 4 нижчими поліційними чинами. При поліційній дільниці була в’язниця на 8 місць.
Транспорт в Шепетівці був представлений 14 кінними візниками.
Для приїжджих були облаштовані готелі і трактирні заклади. Так, за даними видання в Шепетівці було 8 готелів та мебльованих номерів (типу сьогоднішніх зйомних квартир). Також було 6 постоялих дворів, де приїжджі могли відпочити, розмісти коней і екіпажі. При цих дворах також були трактири і харчевні. До речі в Шепетівці згідно статистичних даних були 1 трактир, 1 харчевня, 1 буфет, 6 пивних і винних лавок.
Дані про вартість квартир. Так, велика квартира (більше 6 кімнат) коштувала 96 рублів на рік, середня квартира (4-6 кімнат) 60 рублів на рік, мала (менше 4 кімнат) 36 рублі.
В містечку була школа, в якій викладали 4 вчителя. Кількість учнів – 215. Культові заклади в Шепетівці були представлені православною церквою та капличкою, католицьким костелом та капличкою, синагогою та 5-ма єврейськими молитовними будинками. Кладовищ було три – православне, католицьке, єврейське.
Культурні заклади були представлені однією бібліотекою, одним тимчасовим театром та однією клубною сценою. Крім того, до послуг шепетівчан була типографія і 2 фотографи.
Яка заробітна плата була у простих шепетівчан, про це також можна дізнатися з цього видання. Так, домашня прислуга в місяць отримувала: чоловіки від 10 до 25 рублів, жінки – від 6 до 10 рублів. А ось чорноробочі в день отримували: чоловіки – 40-50 копійок, жінки – 20-30 копійок. Що за ці кошти можна було купити? Отже, вартість 1 фунту(близько 400 грам) житнього хліба була 3 копійки, пшеничного – 5 коп., 1 фунт м’яса коштував – 10-12 коп., 1 фунт солі – 1 коп., 1 фунт цукру – 15 коп., 1 фунт керосину – 5 коп., 1 фунт свічок – 20-25 коп. Як бачимо, простому робітнику, за 10 рублів, не так вже й багато можна було купити.
Купували товари першої необхідності у численних магазинчиках, базарах, ярмарках. До речі базар був один раз в неділю, зазвичай це був четвер. Ярмарки відбувалися 4 рази на кожну пору року, тобто в рік їх було 16. Річний грошовий обіг ярмарки був у розмірі 19,2 тисяч рублів. Були ще три постійні склади лісових матеріалів з річним обігом 10 тисяч рублів.
Науковий співробітник Музею пропаганди
Лукашук Олександр
1.Вулиця Базарна. Будинок торговця Бухмана.
2.Вулиця Славутська (перехрестя вул.Валі Котика та Героїв Небесної сотні).
3.Синагога.
4.Єврейський квартал.
5.Вулиця Базарна, ліворуч - трактир та постоялий двір.
6.Шепетівка (вид від цукрового заводу).
7.Будинок у єврейському кварталі.
8.Вулиця Левадська (вул.Островського з 1937 р.).
|
