Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Май 2020  »
ВсПнВтСрЧтПтСб
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Суббота, 02.07.2022, 13:51
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


15:27
Художники-жертви репресій

В нашому музейному зібранні зберігаються дві унікальні поштові марки «Допомога голодуючим», які мали благодійне призначення – збір коштів для боротьби з наслідками голоду в 1921–1923 роках. Це єдині марки українською мовою (було всього чотири мініатюри), що були надруковані за весь радянський період і стали своєрідним символом в історії української філателії. Надруковано їх було в Німеччині, в Берлінській державній друкарні та з великими труднощами вони потрапили в обіг у 1923 році.

Художники-жертви репресій

Марки виготовлені за малюнками Олексія Маренкова та Бориса Порай-Кошиці. Долі та життя цих двох українських художників склались трагічно. Вони займалися графікою, викладацькою діяльністю у Харкові та обидва стали жертвами політичних репресій.
Борис Володимирович Порай-Кошиць працював художником музейної секції губвідділу народної освіти. 29 січня1920 року був заарештований органами ОГПУ і засуджений до розстрілу, але врятований друзями-художниками. Йому інкримінували «контрреволюційну діяльність» за участь в організації концерту Добровольчої армії та за створення у своєму маєтку Порай-Абазівці притулку для сиріт війни та революції, який не розпався з «приходом білих». Притулок розігнали, а маєток забрали під санаторій для дітей працівників Управління Південної залізниці, а потім під дитячу колонію. За відсутністю складу злочину, Борис Володимирович був засуджений до року виправних робіт. У 1943 р. змушений був емігрувати до Німеччини, викладав у Мюнхенській вищій школі живопису. Похований у м. Бейрейт (Баварія). Реабілітований 30 квітня1996року.
Олексій Васильович Маренков в 1920-х викладав у Харківському художньому інституті та працював в царині книжкової графіки. Репресовано його було в 1938 році згідно доповідної записки Головліту УРСР в якій зазначалось, що плакати Маренкова містять «грубі контрреволюційні спотворення». А саме: «на прапорі у зображення товариша Сталіна кінець вуса був намальований, як наподібнення якогось звірка; з правої сторони шиї намальована сокира, що впиралася в шию, з лівої сторони шиї — друга сокира, котра поглядала на товариша Леніна на прапорі»; іншому працівнику НКВС - Рошаль, «Держлітвидав», на місці Сталіна привидівся «козел з рогами, лапами та хвостом». Помер Олексій Маренков в 1942 році в Києві.
Прізвище художника викарбуване на пам'ятнику «Художники-жертви репресій».

З історії створення марок

У 1922 році Укрпошта разом з Центральною комісією по боротьбі з наслідками голоду (за взірцем аналогічних російських марок) затвердили створення чотирьох благодійно-поштових марок. Ознакою благодійності були слова «Допомога голодуючим» і подвійні номінали, розділені знаком «+». Перша цифра означала вартість марки як оплати поштових послуг, друга цифра - розмір грошового внеску на користь постраждалих від голоду. Вони застосовувалися для оплати як внутрішньої, так і міжнародної кореспонденції. Обов'язковою умовою була вимога, щоб кореспонденція оплачувалася поштово-благодійними марками. Проте, на поштових відправленнях вони зустрічаються рідко, хоча й були замовлені у кількості 1 мільйон примірників. З 25 червня по 18 серпня 1923 року марки продавали в поштових відділеннях Харкова, Полтави, Катеринослава, Бахмача, Одеси,
Вінниці, Житомира, Києва та Чернігова. Ось тільки куди та скільки було витрачено виручених коштів - невідомо.
Марки можна розділити на дві групи: з символічними зображеннями «Привид смерті», «Селянин, який роззброїв смерть», «Україна, яка роздає хліб» та портретним зображенням Тараса Шевченка. Для першої групи спільними є алегоричний сюжет боротьби українського народу зі смертю, використання національного колориту та вертикальна композиція зображення. На марці «Привид смерті" зображено жінку в українському народному вбранні, що притискає до себе хлопчика та відштовхує занесену смертю косу. В центрі зображено селянина, який відбирає косу у скелета, що символізує смерть. На найдорожчій марці «Україна, яка роздає хліб» зображено дівчину в національному вбранні, яка роздає хліб людям. Марка «Портрет Т. Шевченка» є першою маркою з зображенням видатної особи у радянській Україні та традиційних українських рослинних орнаментів.

Науковий співробітник Музею пропаганди Наталія Кручук.

На фото:
1-2 Марки, які є у фондовій колекції музею.
3-4 Марки із серії "Допомога голодуючим".
5.Олексій Васильович Маренков.
6.Борис Володимирович Порай-Кошиць

Світлина від Музей пропаганди.

Світлина від Музей пропаганди.

Світлина від Музей пропаганди.

Світлина від Музей пропаганди.

Переглядів: 182 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0