Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Июль 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Понедельник, 15.08.2022, 19:34
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


12:18
Цикл “Зброя з людським ім’ям” Кулемет Максима: шедевр з другої спроби

Продовжуємо знайомити з фондовою колекцією нашого музейного зібрання.

Цикл “Зброя з людським ім’ям”

Кулемет Максима: шедевр з другої спроби

Частина 1.
Історія людства налічує мільйони років. Вивчити її всю, по роках, століттях і навіть тисячоліттях, попри всю зацікавленість, не під силу практично нікому. Саме тому історики і виділяють, серед мільйонів років і подій життєвого досвіду людства, певні великі періоди, відштовхуючись безпосередньо від предмета/об’єкта зацікавлення: антична історія, середньовічна містика, мистецтво ренесансу. Однак, і ця періодизація включає в себе таку кількість фактів, персоналій, причинно-наслідкових зв’язків, які важко охопити навіть історику, не кажу вже про середньостатистичного читача. Саме тому, ми часто намагаємося виділити щось настільки непересічне, важливе і харизматичне (sic!), що буде уособленням, відображенням, квінтесенцією самої епохи.
Багато таких речей зберігають у музеях, галереях, бібліотеках, як безцінний спадок і путівник по найзахопливіших сторінках минулого. Наш музей не виняток.

Оскільки експозиція музею охоплює переважно останні два століття нашої з вами історії, які досить часто називають «епохою воєн», то закономірним є те, що значну частину нашої експозиції становить саме легендарна зброя цієї епохи.
На черзі «зірка» нашої експозиції - кулемет Максима. Саме так, не Максим, не максИма, а саме мАксима. Однак, до парадоксу імені ми ще звернемося згодом. Винайдений у кінці 19 століття, він став класикою зброярства не одразу. До сьогодні він викликає чимало суперечок і коментарів - від захоплених до саркастичних. Проте понад дві сотні років використання, світова географія поширення, число військових кампаній за участю “цього хлопця”, говорять про те, що всі ці суперечки він давно переріс і став справжньою класикою у своїй царині. Простота використання і обслуговування, швидкість і точність, практично «незносимість» і «незнищенність» цього кулемета, ставить його на почесне місце одного з найбільших досягнень зброярського генія. Як зауважив у своїй роботі військовий журналіст Ю.Бутусов, «...аби людина мала право називати себе кулеметником, знання кулемета, винайденого американцем Хайремом Максимом, я вважаю обов’язковим.»

В нашій експозиції кулемет займає чільне місце у загальній композиції і майже одразу привертає до себе увагу відвідувачів. Цей експонат є, напевне, найбільш впізнаваним з усієї колекції, однак і стереотипів та міфів із ним теж пов’язано чимало. Спробуємо сьогодні зазирнути за цю завісу історичної таємничості.
Кулемет Максим завдячує появою та своїм ім’ям американському винахідникові британського походження. Коло інтересів науковця було доволі широким - від електротехніки, в царині якої він складав конкуренцію самому Томасу Едісону, до розробки прототипу інгалятора для астматиків. Він же змінив хід світової історії загалом і зброярства зокрема, практично закривши своїм винаходом епоху кавалерії і поклавши початки сучасного типу бою, нової тактики і стратегії ведення війни, замінивши її основні засоби. Він зумів зробити важку, майже нерухому і складну в обслуговуванні та використанні вогнепальну зброю (гармати, мушкети) мобільною, скорострільною і легкою в обслуговуванні. Саме тому варто зупинитися детальніше на цій визначній, але маловідомій постаті.

Сер Гайрем Стівенс Ма́ксим (англ. Sir Hiram Stevens Maxim) народився 5 лютого 1840 року в місті Сенґервілі (штат Мен, США). Закінчивши початкову школу, працював креслярем або майстром на заводах у Фітчбурзі, Бостоні, Нью-Йорку. Вивчивши електротехніку, він у 1877 році, разом з Вільямсоном та іншими заснував компанію, що займалася електричним освітленням і в 1881 році, на виставці в Парижі, виставляв кілька моделей динамо-машин і ламп розжарювання. До цього періоду належать декілька суперечок між Максимом і Томасом Едісоном, через патенти на лампи розжарювання. Зброя, робота над якою принесла йому безсмертну славу, в той період не займала чільного місця серед його наукових інтересів, однак перші креслення майбутнього шедевра з’явилися ще 1866 року. Згідно із професійною легендою, стимулом для цього стала участь молодого винахідника у стрільбах з мушкету; сильна віддача останнього і надихнула Хайрема на ідею використати силу енергії віддачі з користю, а не з метою покалічити плече стрільцю. Однак, обставини складалися так, що до свого майбутнього шедевра, він повернувся уже у Великобританії, куди емігрував у 1881 році.

Саме на туманному Альбіоні він, у 1884 році, створив першу модель свого знаменитого кулемета «Максим». У 1888 році, разом із Торстеном Норденфельтом, заснував завод із виробництва скорострільних гармат і кулеметів у місті Крейфорд (графство Кент) під назвою «Максим-Норфельд». У 1897 році після об’єднання з англійською збройовою фірмою «Віккерс» «Максим-Норфельд» перетворилася в корпорацію «Віккерс, сини і Максим Лтд» (пізніше перейменована в «Віккерс лімітед»).
У 1899 році став натуралізованим громадянином Великої Британії. В 1901 році, за видатні винаходи, королева Вікторія надала Хайрему Максиму звання лицаря. Крім вдалих моделей зброї, винахідник створив ряд і цілком мирних продуктів, зокрема «Трубку миру» - ментоловий інгалятор для лікування астми. В останні роки життя займався також розробкою літальних апаратів (щоправда, не настільки успішно).
(Г)Хайрем Стівенсон Максим помер 24 листопада 1916 року у Лондоні та похований на цвинтарі Вест-Норвуд.
Ліпська Юлія, науковий співробітник "Музею пропаганди"
(далі буде)

Переглядів: 144 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0