Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Сентябрь 2020  »
ВсПнВтСрЧтПтСб
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Понедельник, 04.07.2022, 02:00
Вітаю Вас Guest
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


16:35
А над нами так велично майорить, Прапор з образом кажана…

А над нами так велично майорить,

Прапор з образом кажана…

Події останніх років яскраво продемонстрували нам важливість речей і явищ, про які ми раніше навіть не замислювалися. Зокрема, це стосується і відзначення певних, пам'ятних для українців, свят і днів. Сьогодні одне із таких днів - День військової розвідки України. І окрім найщиріших вітань і побажання козацького здоров'я, мудрості, терпіння, сил і безумовної переваги і перемоги над всіма ворогами нашої Батьківщини, хочеться розповісти коротеньку історію одного із найлегендарніших і найтаємничіших підрозділів українського війська.

Офіційно воєнна розвідка України веде свій родовід з 7 вересня 1992 року, коли Президент України підписав Указ про створення Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України. Проте наші воїни-розвідники не забувають, що розвідка української держави має глибокі історичні корені. Кожному з нас зрозуміло, що без досконалого вивчення стану військ і тактики противника, його місцезнаходження, маршрутів пересування та району майбутньої битви не могло бути переможних княжих походів на Візантію, Хазарський каганат, Прибалтику, до Волги, Каспійського моря і Закавказзя. Пізніше, продовжували і розвивали традиції української розвідки славетні козаки. Б.Хмельницький, поряд з формуванням національної армії, першорядного значення надавав організації розвідувальної служби. І вже протягом 1648р. - першої половини 1649р. визначилася її організаційна структура; об`єкти, цілі, напрямки, методи й прийоми діяльності, які в наступні роки отримали подальший розвиток, вдосконалювалися.

Наступний виток творення й становлення розвідки, відбулося за доби Української революції 1917 - 1921 років, і було закономірним явищем еволюції національної державності від автономії до повноправної суверенної держави, хоча й відбувалося у надзвичайно складних внутрішніх і міжнародних умовах.

Разом із українською державністю відроджувалася діяльність національних спецслужб, становлення військового аташату. В добу Української Народної Республіки першим в історії України військовим дипломатом став офіцер українського війська Юрій Гасенко, якому в грудні 1917 року Генеральний секретар УНР надав мандат і інструкцію для здійснення спеціальної місії за кордоном. За обмежений час Ю.Гасенко зумів провести цілу низку важливих заходів організаційно-дипломатичного і розвідувального характеру у Відні, Берліні, Парижі, Лондоні, Римі, Вашингтоні та деяких інших столицях.

Перші кроки на шляху створення власне вітчизняної розвідки були зроблені за часів Центральної Ради. Саме тоді у складі Генерального штабу Армії Української Народної Республіки був створений “розвідочний відділ”. Зрозуміло, що з самого початку розвідка була військовою і переважно зосереджувала свою увагу на вивченні становища на фронтах, а також отриманні інформації про плани та наміри армій інших держав стосовно України. Такі пріоритети збереглися і за часів Гетьманату, Директорії УНР та Західноукраїнської Народної Республіки. Це пояснювалося тим, що весь цей час не припинялося збройне протистояння як всередині республіки, так і на зовнішніх фронтах, що потребувало регулярного надходження розвідувальних даних стосовно противника, передусім військового характеру.

Радянський період воєнної розвідки став одним із найдраматичніших її етапів. Створена практично наново, оскільки майже всі воєнні агенти царської розвідки відмовилися від співробітництва з новою владою, за короткий час змогла створити мережу джерел в основних країнах Європи та Америки.

Із розпадом Радянського Союзу і виникненням незалежної держави Україна забезпечення розвідувальною інформацією керівництва держави, командування Збройних сил, а також штабів військ було налагоджено відразу ж найбільш свідомими та патріотично налаштованими воїнами-розвідниками з метою захисту її безпеки та суверенітету.

На сьогодні, враховуючи стан перманентного військового конфлікту із сусідньою країною, військова розвідка посідає ключові позиції в структурі української армії.

Вся історія української розвідки, при всій різноманітності функцій, форм і методів роботи та унікальності ситуацій, свідчить про те, що головною, наскрізною ідеєю, котра надихала кращих представників на подвиги, є служіння Українській державі.

Науковий співробітник музею Юлія Ліпська

 

 

Переглядів: 174 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0