Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Февраль 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28

Архів записів

Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Друзі сайту

Четверг, 28.03.2024, 11:43
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ


16:45
18 лютого 2014 року, в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності

18 лютого 2014 року, в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності.

Цього дня була організована хода до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ».

О 8:30 протестувальники, більшість яких були членами Самооборони Майдану, розпочали мирну ходу по вулиці Інститутській до будівлі Верховної Ради України з метою вимагати від парламентарів ухвалення конституційного акта щодо повернення до Конституції 2004 року та обмеження повноважень президента. Уже на підступах до українського парламенту учасники акції наштовхнулися на кордони силовиків.

Було перекрито не лише вулицю Михайла Грушевського, а й Кріпосний провулок.

У нижній частині вулиці Михайла Грушевського активісти підпалили шини, а неподалік будівлі українського парламенту мітингувальники намагалися прорватися на Грушевського з боку Кріпосного провулку.

У цей же час під Верховною Радою проходив провладний мітинг.

Опозиційні депутати заблокували трибуну, вимагаючи винести на розгляд законопроєкт про зміни до Конституції. Однак опівдні депутати Партії регіонів та частина депутатів Компартії втекли із зали засідань.

Між учасниками наступу та силовиками почалися сутички, до яких спецпризначенці активно залучали тітушок. Силовики застосовували світлошумові гранати, іноді з прикріпленими металевими деталями для збільшення ушкоджень, газ, травматичну та стрілецьку зброю. У ЗМІ з’явилися повідомлення, що дві жінки отримали ураження гумовими кулями – одна в ділянку серця, друга в обличчя.

Мітингувальники намагалися захопити офіс Партії регіонів на вулиці Липській. Через застосування займистих сумішей будівля загорілася. Унаслідок пожежі загинув працівник офісу Володимир Захаров.

Удень епіцентром протистояння між бійцями "Беркуту" та учасниками ходи стали Маріїнський парк і Кріпосний провулок. Щоб не допустити підтримки мешканцями Києва протестувальників, столична влада близько 16:00 зупинила метро.

По всій Україні, окрім Києва, було припинено трансляцію "5 каналу".

Ольга Богомолець повідомила, що в медичний пункт у Будинку офіцерів принесли тіла трьох загиблих.

Під натиском озброєних силовиків люди почали відступати. На барикаді на вулиці Інститутській навпроти верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" утворилася тиснява, внаслідок чого кілька осіб отримали смертельні ушкодження. У другій половині дня силовики оточили, а згодом захопили Український дім на Європейській площі та атакували мітингувальників біля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневого палацу). Натомість протестувальники знов повністю захопили будівлю КМДА.

Увечері міліція оголосила про початок "зачистки" Майдану та закликала жінок і дітей залишити площу. Ближче до 20-ї години розпочався штурм: співробітники МВС за підтримки двох бронетранспортерів наступали з Європейської площі та від Жовтневого палацу вулицею Інститутськіою в напрямку майдану Незалежності. Протестувальники, яких, за даними ЗМІ, було на Майдані від 15 до 20 тисяч осіб, намагалися стримувати атаки.

Близько 22-ї години кілька інтернет-видань, зокрема "LB" та "Тиждень", повідомили про пожежу в Будинку Федерації профспілок, де розміщувалися Штаб національного спротиву, харчові, побутові й медичні склади, координаційний та інформаційний центри, кухні й медпункт.

Ближче до півночі на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської з’явилися групи тітушок. Жертвами їх стали активіст Майдану Віталій Васільцов та журналіст В’ячеслав Веремій, який намагався сфотографувати озброєних молодиків.

Голова УПЦ КП Філарет звернувся до українців із закликом припинити кровопролиття та сісти за стіл переговорів: "…закликаю президента, керівників опозиції та громадських активістів відкласти звинувачення та негайно відновити переговори й досягти позитивного результату".

З’явилися різні дані щодо кількості загиблих: пресслужба МВС сповістила про дев'ять загиблих, із них двоє міліціонерів. Згодом силовики повідомили про сімох загиблих колег та 298 поранених, з яких до шпиталю доправлено 272 правоохоронці, у тому числі з вогнепальними пораненнями. Керівник медичної служби Майдану Олег Мусій розповів "Українській правді", що з боку мітингувальників – 20 загиблих і близько 500 поранених. Міністерство охорони здоров’я станом на 23:00 підтвердило 11 смертей із боку мітингувальників. Окрім цього, по медичну допомогу згідно з інформацією МОЗ звернулася 221 особа, 114 потерпілих госпіталізували.

Загалом під час зіткнень цього дня загинули 17 учасників протестів, ще 14 отримали смертельні поранення та ушкодження, від яких померли наступного дня або пізніше.

За матеріалами Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.

Плакат Нікіти Тітова

На зображенні може бути: вогонь

 

Переглядів: 131 | Додав: sendu | Рейтинг: 0.0/0