МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Вшанування загиблого - Сергія Оврашко

Свій 46-й день народження міг би сьогодні святкувати коськівчанин, легенда 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», командир розвідувальної роти, молодший сержант із позивним «Динаміт» - Сергій Оврашко. Та доля розпорядилася інакше: він загинув 18 грудня 2014 року в районі міста Щастя поблизу села Старий Айдар.

Указом Президента України №109/2015 від 26 лютого 2015, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Сергія Миколайовича Оврашка посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Вічна пам'ять та слава Герою!

Він завжди був сміливим

(пам’яті Сергія Оврашко)

Він завжди був сміливим, за правду стояв.

Динамітом ще в школі прозвали.

Вітер волі тоді над Майданом кружляв,

Україну коли продавали

Наші «доблесні» та легкодухі вожді,

Одним з перших пішов воювати.

А сміливці, такі запальні, молоді,

Як Сергій наш, в строю крокувати

І собою прикрити країну, весь світ,

Прихистити батьків і родину,

Український не дати згубить родовід,

У лиху захистити годину,

В чотирнадцятім році змогли. Навіть смерть,

Що не раз підповзала до нього,

І крутила проклята страшну круговерть,

Підступити боялась. Одного

Намагалась зловити. Не раз капкани

Розставляла в полях, на дорозі.

Та, отримавши від вояків стусани,

Підловити Сергія не в змозі,

Все вичікувала, щоб запал його вщух,

Щоб здолала сміливця розпука.

Та літав гордим птахом нескорений дух,

Сильна воля й хоробрість – сполука

Не хімічна, звичайно, а справжніх чеснот,

Все могла у житті побороти.

України Оврашко Сергій – патріот,

Тут дружина, росли його діти.

І про них, про батьків в першу чергу він дбав,

Турбувавсь за своїх побратимів.

Ворогів у боях не раз перемагав,

Не збавляв і поранений ритмів

Бойового життя. Поважали його

І любили підлеглі та друзі.

За короткий період пізнав він всього.

То ж не раз дивувались відвазі

Командира айдарівці. А вороги

Оцінили у доларах. В полі

Десь під Щастям долав з побратимом сніги

У засідку попав. І дві долі

Поєднались в нещасті. Чужий й Динаміт

До патрона останнього бились.

Та не втримав, не захистив білий світ,

Бо від куль ворогів похилились.

Буде жити на небі безсмертна душа

Земляка, що пройшов через пекло

Іще на землі. А на небі зійшла

Його зірка і світить, як смеркло.

Динаміт не скоривсь, не закінчив війну,

Він, як кара небесна на небі

Для катів, що додали жінкам сивину,

Що хустки пов’язали в жалобі.

Гордим птахом літає нескорений дух

Побратима, айдарівця, друга.

Бо війни смертоносної гуркіт не вщух,

Сяють подвиг й військова звитяга.

Він собою прикрити хотів цілий світ…

Спочиває хай з Богом Герой – Динаміт.

Віра Кухарук

#музейпропаганди #музейпропаганди_вшанування #музейшепетівка #шепетівка #старийайдар #загиблі #герої #героямслава #воїни #війна #війнанасході