МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Бої танкових підрозділів на Шепетівщині в січні-лютому 1944 року...

11 лютого 1944 року Червона Армія неймовірними зусиллями таки зуміла вибити німецько-нацистські війська з Шепетівки. Про ці події у фондах Музею пропаганди є достатньо спогадів солдатів та офіцерів радянської армії. Але інколи вони є не точними – часто бійці плутаються в датах, місцях проведення боїв. Цю прогалину можна компенсувати за допомогою журналів бойових дій, які ретельно велися в штабах військових частин. Нижче подаємо журнал бойових дій 4-го гвардійського танкового корпусу. Без його допомоги напевно б ще довго червоноармійські піхотні частини вели бої за Шепетівку. Отже:

11 січня 1944 року. Розпочинаються бої вищезгадуваного танкового підрозділу на території Шепетівщини. В цей день командарм 60 армії наказує частинам 12-ї Гвардійської танкової бригади (далі ГТБр) до 17.00 оволодіти містечком Гриців, після чого зайняти оборону. З околиць цього населеного пункту їм було наказано вести розвідку в районі міста Шепетівки та с. Ленківці. Виконуючи цей наказ 12-а танкова бригада о 17.00 в складі 7 танків Т-34, 7 - СУ-85, 8 – 76 мм гармат, 5 – 50 мм гармат, 4 кулеметів ДШК і 147 солдатів виступила з м. Любар на м. Гриців. В районі перехрестка доріг, що 4 км південніше Браженців, бригада була обстріляна фланговим арт.мінометним вогнем з сіл Гізівщини, Житинці, Северини.

12.01.1944 р. в 1.00 бригада оволоділа м. Гриців, де організувала кругову оборону і вела розвідку в напрямку Шепетівка, Ленківці. Зранку 12.01.44 р. авіація противника бомбардувала бойові розташування частин 12-ї ГТБр в м. Гриців. О 18.30 12.01.44 р. на виконання наказу командарма 60-ї Армії, 12-й ГТБр було поставлено завдання: діючи через Кустівці, Воробіївка атакувати противника в районі Гізівщина, Димківці з півдня. Їм допомагали танкісти 13-ї ГТБр, яка вела бої на півночі Гізівщини.

О 20.00 12.01.44 р. 12-а ГТБр виступила по маршруту, який отримали.

13.01.1944 р. 12-а ГТБр до 1.00 досягнула Кустівці, подальший рух на Воробіївку затримався через відсутність переправ.

О 6.00 розвідка 12-ї ГТБр встановила, що в цьому районі знаходяться 5 самохідних гармат, 2 самохідних гармат типу «Фердинанд», арт батарея, 15 мотоциклів, 10 автомобілів, близько 2-х рот піхоти в районі Воробіївки.

О 7.30 12-а ГТБр головними силами атакувала Воробіївку і до 9.30 повністю очистили її від німців, організувавши оборону на південній та південно-східній околиці села.

О 10.20 2 німецьких танки типу «Тигр» та одна самохідна гармата почали обстріл Воробіївки з південного заходу, одночасно 12 німецьких танків почали обходити Воробіївку з метою вийти на західну околицю Воробіївки. Інтенсивним вогнем радянських самохідних гармат, рух цієї групи танків було призупинено. Противник втратив один танк Т-6 і два танки Т-IV. Скориставшись панікою противника 12-а ГТБр в 11.00 виступила з Воробіївки, виконуючи раніше поставленого завдання. Згодом, досягнувши шляху південніше Гізівщини, 12-а ГТБр була зустрінута вогнем самохідних гармат. Одночасно, в яру, що південніше Гізівщини знаходилося 3 танки противника типу «Тигр», 5 «Фердинандів» і 12 одиниць 75-мм самохідних гармат. В ході бою було знищено1 танк «Тигр», 1 «Фердинанд», 2 75 мм гармати і близько взводу піхоти. В наслідок численної переваги противника, командир 12-ї ГТБр вирішив обійти цю групу німців з півдня. Здійснивши обхідний маневр, залишки 12-ї ГТБр до кінця 13.01.1944 р. з боєм вийшли в район Глезне Любарського району.

В результаті напружених впертих боїв в районі м. Гриців – Воробіївка в період з 11.01 по 13.01.44 р. 12-а ГТБр знищила 6 німецьких танків всіх типів, 12 самохідних гармат, 2 бронетранспортери, 2 гармати різного калібру, 10 вантажних автомобілів, 2 легкових автомобілів, 16 мотоциклів, склад з боєприпасами і близько батальйону німецьких солдатів і офіцерів.

Зранку 13.01.44 р. активними діями частин 30 стрілецького корпусу за підтримки 13-ї ГТБр противника було вибито з Гізівщини, Демківців і відкинуто на південь.

В 13.00 німці, 12 танками, перейшли в контратаку з Москалівки по дорозі на схід, з Вишнопіля на Гізівщину – 10 танками, в обхід села Демківці зі сходу – 12 танками. Стрілецькі частини 30 СК вимушені були відійти на північ.

13-а ГТБр 5 танками вела стримуючі бої з німецькими танками в районі Гізівщини, 3 танками займали оборону на перехрестку доріг, що північніше Гізівщини, 4 танками обороняли хутір Бите Озеро, прикриваючи шлях на південно-західну околицю м. Любар.

З 16.45 танки 13-ї ГТБр, які знаходились на перехрестку доріг, що північніше Гізівщини були атаковані 13 танками противника. Організованим вогнем танків і артилерії атака противника була відбита.

З цього часу 4-й гвардійський танковий корпус перейшов до оборони раніше займаних рубежів. З 18.01 по 22.01.1944 р. противник активності не проявляв.

29.01.1944 р. Німецькі війська перегрупували в район Шепетівки 7-у і 8-у танкові дивізії. Разом з 291-ю і 96-ю піхотною дивізію, вони ввели в бій до 100 танків. Перейшовши в наступ вони оволоділи Шепетівкою, м. Судилків і почали наступ на південний схід.

О 17.50 отримано наказ зі штабу 60-ї армії про негайне перекидання 14-ї ГТБр в район Ничпали (сьогодні Поляна) в розпорядження командира 15 СК.

О 19.15 14-а ГТБр виступила у вказаний район і до 24.00 зайняла оборону на північно-західній і західній околиці Великої Медведівки і частиною сил в с. Жолудки. Інші частини корпусу обороняються на колишніх рубежах.

30.01. 1944 р. Німці розмістили танкові групи в районах: Городище – 30 танків, Білокриниччя – 16 танків, Решнівка – 9 танків. Зранку 30.01.1944 року почав наступ на Велику Медмедівку.

З 13.00 14-а ГТБр вела важкі бої з численними переважаючими силами противника.

О 17.30 противник підбив 4 танки 14-ї ГТБр. Згодом 20 танками з автоматниками оволодів Великою Медведівкою, а до кінця дня захопив Новичі.

О 20.30 для відновлення становища в районі Великої Медведівки, Новичі, згідно наказу командарму 60-ї Армії, виступила 13-а ГТБр.

Інші частини корпусу обороняються на колишніх рубежах.

31.01. 1944 р. Зранку 14-а ГТБр, разом з частинами 322-ї стрілецької дивізії, почала наступ на с. Новичі і до 9.00 повністю очистила с. Новичі від противника.

О 12.30, того ж дня, 13-а і 14-а ГТБр, разом з частинами 322-ї СД, почали наступ на с. Велику Медведівку. Оволодівши селом, зайняли оборону на західній і південно-західній околиці с. Великої Медведівки. Мають готовність контратакувати противника в північно-західному, південному і південно-східному напрямку.

Інші частини корпусу обороняють колишні займані рубежі.

Всього танків на ходу:

Т-34 – 12-а ГТБр – 7, 13-а ГТБр – 10, 14-а ГТБр – 6, резерв – 7.

СУ-85 – 12-а ГТБр – 6, 13-а ГТБр – 7, 14-а ГТБр -4, 3а ГМСБр -4.

Командний пункт корпусу – Коростки. Командир корпусу з опергрупою – Великі Новоселиці.

За період боїв з 18.01 по 31.01.1944 р. частинами корпусу знищено:

- 1229 солдатів і офіцерів противника;

- 8 танків;

- 9 гармат різного калібру;

- 12 кулеметів;

- 2 бронетранспортера;

- 13 мінометів;

- 15 вантажних автомобілів;

- 31 возів з вантажем.

Частини корпусу укріплюються, головним чином в районі м. Любар.

01.02.1944 р. Німецькі війська продовжують обороняти рубіж: центр і південна частина Шепетівки.

13-а ГТБр займає оборону у Великій Медведівці. Їй було наказано вийти на лінію: Свинна (сьогодні Веснянка), Жолудки і бути в готовності діяти у південному і піденно-західному напрямку. 14-а ГТБр – займає Новичі і одним батальйоном Велику Медведівку.

02.02.1944 р. Частини корпусу займають колишні рубежі оборони і удосконалюють їх в інженерному відношенні.

03.02.1944 р. Противник в район с. Онацьківці, Гізівщина підтягує до полку піхоти і 40-50 бронеодиниць.

Частини корпусу займають колишні рубежі: 12-а ГТБр – Менюхин, хутір Бите Озеро, 13-а ГТБр – Жолудки, Свинна, 14-а ГТБр – зосереджена в с. Новичі, має готовність для нанесення контрудару противнику в північно-західному, південному і південно-східному напрямку.

Інші частини корпусу – в районі м. Любар.

04.02.1944 р. Противник в районі північної частини Шепетівки і південної частини м. Судилків виявляє сильний спротив, переходячи в контратаки. З Городище веде сильний арт. мінометний вогонь.

13-й і 14-й Гвардійським танковим бригадам було наказано до 6.00 зосередитися в Травлині, звідки спільно з 336-ю СД оволодіти м. Судилків. 13-а ГТБр було наказано нанести удар на північну околицю Судилкова. 14-а ГТБр – наступати через Лозично на м. Судилків. Ці частини почали ретельну підготовку до майбутніх дій.

Інші частини корпусу обороняють колишні позиції оборони.

Штаб корпусу – Коростки, командир корпусу з опергрупою – Рудня Новенька.

05.02.1944 р. Противник займає рубіж оборони Городище – Шепетівка. В районі м. Любар, Гринівці, Онацьківці, Гізівщина. Активності не проявляв.

13-а і 14-а ГТБр, спільними діями, до 9.00 повністю оволоділи м. Судилків, вийшовши на західну і південно-західну околицю м. Судилків. Ведуть розвідку в напрямку Шепетівки, Красносілки, Городище.

14-а ГТБр – обороняє Лозично, 13-а ГТБр – обороняє м. Судилків, 8 танків 13-ї бригади засіли в болоті на північно-східній околиці м. Судилків.

В 6.00 в район м. Судилків прибули засоби евакуації корпусу.

12-а ГТБр продовжує обороняти Минюхин, хутір Бите Озеро, трьома танками підсилює оборону 30-го СК на південній околиці Великі Деревичі.

3 ГМСБр і артилерія корпусу – обороняють м. Любар.

Штаб корпусу – Коростки, командир корпусу з опергрупою – Рудня Новенька.

06.02.1944 р. Противник на протязі доби активності не проявляє, зрідка веде арт.мінометний вогонь по бойовим порядкам радянських частин.

13-а і 14-а ГТБр займає оборону в м. Судилків в приготуванні контраатакувати противника.

О 12.00 13-а і 14-а ГТБр повинні були наступати спільно з 1033-м і 1035-м стрілецькими полками на Шепетівку, наступ відкладено до особливого розпорядження.

12-а ГТБр займає оборону на колишніх рубежах, підготовлена для виступу в район Шепетівки.

07.02.1944 р. О 2.00 12-а ГТБр отримала наказ виступити в район Траулин.

О 6.00 бригада виступила і до кінця дня зосередилась в с. Травлин.

13-а і 14-а ГТБр зосереджені в м. Судилків і готові наступати на Шепетівку.

08.02.1944 р. Противник активності не проявляв, вів рідкий арт.мінометний вогонь по бойовим порядкам радянських частин.

09.02.1944 р. Частини корпусу розміщуються:

- 12-а ГТБр – Травлин;

- 13-а ГТБр – Судилків;

- 14-а ГТБр – Лозично;

- 3-а ГМСБр і артилерія корпусу продовжують обороняти м. Любар.

Всього танків в корпусі:

Т-34 – 28, СУ-85 – 18.

За період боїв з 31.01 по 10.02.1944 р. частинами корпусу знищено:

- Солдат і офіцерів противника – 615;

- Танків – 5;

- Мінометів – 8;

- Кулеметів – 7;

- Вантажних авто – 2;

- Возів – 3.

10.02.1944 р. Після зосередження бригад в районі: 12-а ГТБр – Травлин, 13-а ГТБр – західна околиця Судилків, 14-а ГТБр – Лозично. Бригадам поставлено завдання: 13-й ГТБр спільно з частинами 280-ї сд і в взаємодії з 1033-м сп наступати по дорозі Судилків-Шепетівка, знищити противника в районі східна околиця і центр Шепетівки, вийти на рубіж перехрестя доріг 500 м на південний схід від висоти 275,5, 500 м південніше висоти 289,6 і висоти 275,3, організувати на цьому рубежі заслін; 14-й ГТБр спільно з 1035-м сп наступати на Красносілку і до кінця дня оволодіти нею.

О 9.35, після арт.підготовки, 13-а і 14-а ГТБр почали наступати на с. Красносілку.

Показами полонених встановлено, що проти наступаючих частин корпусу діють 291 пд, 280 пд і дивізіон штурмових гармат 8-ї танкової дивізії німецької армії.

13-а ГТБр виконуючи завдання в 10.40 біля залізничного переїзду зустріла сильний вогневий спротив противника і мінні поля. Силами саперів було зроблено проходи для танків. Після пропуску всіх танків через мінне поле, бригада зустріла друге мінне поле, на якому підірвалося 5 танків.

О 14.00 10.02.1944 р. 13-а і 14-а ГТБр виконавши завдання дня, вийшли на рубіж: 13-а ГТБр – висота 287.1, висота 289,6, висота 275,3, проводила закопування танків; 14-а ГТБр – після оволодіння Красногсілки вийшла на рубіж – безіменна висота, що за 1 км південніше Красносілки, висота 305,8, висота 301,0, де й почала закріплюватися. Німецький гарнізон в Шепетівці був повністю оточений.

О 13.40 була введена 12-а ГТБр, яка вийшовши в центр Шепетівки почала знищувати противника, який переховувався в підвалах і будинках. 12-а ГТБр, спільними діями з піхотою, просувалася в північному напрямку і до 17.40 з’єдналась з полком 148-ї сд, які наступали з півночі.

В основному гарнізон противника був знищений, залишались розрізнені осередки спротиву і групи противника, які знищувались піхотою.

О 14.00, з с. Городище, противник, силою до батальйону піхоти, контратакував висоту 292,3. Ця атака була відбита артилерією корпусу. В результаті піхота була частково розсіяна і частково знищена.

О 15.30 противник, силами близько батальйону піхоти і 26-и танків, почав наступ з району висоти 301,7, 300,8 в напрямку висоти 289,6. Однак масованим вогнем радянської артилерії і танків контратака була відбита. Противник втративши 4 танки відійшов у вихідне положення.

О 17.30 противник силою 5 танків і близько 2-х рот піхоти вдруге контратакував радянські частини з району – окремі будинки, що південніше висоти 289,6 в напрямку висоти 289,6. Атака противника вогнем танків і артилерії відбита.

В результаті денного бою частинами корпусу в районі Шепетівки було знищено: танків – 5, кулеметів – 4, бронетранспортерів – 4, мінометів – 8, гармат різного калібру – 12, автомобілів – 9, солдат і офіцерів – близько 800.

До кінця дня 10.02.1944 р. частини корпусу розташувалися: 13-а ГТБр – двома танками Т-34 і двома СУ-85 в районі висоти 287,1, 2-а Т-34 висота 289,6, 2-а Т-34 і 2-а Су-85 висота 275,3. Штаб бригади південніше околиці Шепетівки. 14-а ГТБр – 3-а Т-34 – безіменна висота, що за 1 км південніше Красносілки, двома танками Т-34 – висота 301,0, одним Т-34 і 1 СУ-85 – висота 305,8, одним Т-34 і двома СУ-85 – північна частина Шепетівки. Штаб бригади – м. Судилків.

11.02.1944 р. Противник перед фронтом корпусу активності не проявляв. Вів методичний арт.мінометний вогонь по центральній і південній околиці Шепетівки.

Частини корпусу на протязі дня удосконалювали оборону і вели розвідку в південному і південно-західному напрямках.

В розпорядження корпусу на ст. Полонне прибуло два ешелони танків, які мали в своєму складі 39 танків Т-34 і 3 СУ-122. Танки розвантажені і укомплектовуються боєприпасами і паливно-мастильними матеріалами.

12.02.1944 р. Противник перед фронтом корпусу активності не проявляв. Вів методичний арт.мінометний вогонь по бойовим порядкам радянських частин. О 8.00 на ст. Полонне прибув ешелон з танками у розпорядження 12-ї ГТБр в складі: Т-34 – 8, СУ-122 – 2, СУ-152 – 1.

13.02.1944 р. Противник постійними контратаками при підтримці артилерії намагався прорватися в Шепетівку. Всі атаки відбиті. Німці втратили 8 танків.

За період боїв з 10 по 14.02.1944 р. частинами корпусу знищено:

- Солдатів і офіцерів противника - 1490;

- Танків - 31;

- Гармат різного калібру – 23;

- Кулеметів – 14;

- Мінометів – 15;

- Бронетранспортерів і бронемашин – 5;

- Автомобілів – 27.

В цих боях особливо відзначилися танкісти 13-ї ГТБр батальйону майора Мороза. Німецькі війська, ведучи безперервний артилерійський вогонь по бойовим порядкам радянських частин, перейшов в контратаку. Самохідна установка лейтенанта Нікітіна була готова до зустрічі противника. Підпустивши німецькі танки на відстань 500-600 метрів, Нікітін став вичікувати. Один німецький танк рушив на розташування лейтенанта Нікітіна. Коли танк підійшов на відстань 200 м танкіст відкрив вогонь. Прямим попаданням німецький танк був підбитий. Скориставшись панікою інших німецьких танків танкісти Мороза підбили ще 4 танки і відкинули противника у вихідне положення.

Екіпаж лейтенанта Туктарова, 12-а ГТБр, в бою за оволодіння Шепетівки знищив протитанкову гармату, один міномет, 5 кулеметних гнізд, 25 сотдатів і офіцерів противника. Коли танк підірвався на міні, екіпаж продовжував бій.

Екіпаж командира взводу Дзасохова в боях знищив 1 протитанкову гармату, 3 кулеметних гнізда і більше 30 німців.

14-22.02.1944 р. Противник активності не проявляв. Проводив постійні артилерійські і мінометні обстріли по південній і північній околиці Шепетівки.

23.02.1944 р. Розвідкою встановлено про перекидання в район Ізяслава німецької танкової дивізії «Райх». 12-а ГТБр отримує наказ перегрупуватися в район Радошівки.

20.02.1944 р. Інші танкові бригади корпусу здійснюють марш в район Плужне, Борисів.

Отже, танкісти 4-го Гвардійського танкового корпусу свою місію по вигнанню німецько-нацистських з Шепетівщини успішно виконали. Бої переміщуються в інші райони північної Хмельниччини.

Науковий співробітник Музею пропаганди Лукашук Олександр