МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

ДЗИСЬ-ВОЙНАРОВСЬКИЙ Микола Лазарович

Народився 12 березня 1944 р. у Шепетівці. Графік і дизайнер, Член Національної спілки Художників України (1987). Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва (1963), Ленінградське вище художньо-промислове училище (1971). Працював викладачем ПТУ, художником Закарпатського рекламного комбінату та Закарпатського виробничо-художнього комбінату, заступником директора і викладачем Мукачівської спеціалізованої школи-інтернату.

Від 1962 р. – учасник обласних, республіканських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставок. Персональні виставки: у Мукачевому (1981, 1995, 2001), Ужгород (1987, 2001, 2004), Дебрецені (Угорщина, 1995). У 2001 р. отримав обласну (Закарпатська обл..) премію ім. А. Ерделі та Й. Бокшая.

Для творчості М.Л. Дзись-Войнаровського характерні лаконічність, безпосередність, переконливість і природність. Стиль митця ненав’язливий, спокійний, іноді – експресивно вибуховий. Основні жанри – архітектурний пейзаж, сюжетна композиція, портрет (вражає безпосередністю, духовністю й тонким психологізмом). Провідною у творчості є біблійна тематика. Улюблені графічні техніки – пастель, монотипія, малюнок вугіллям, змішане. Створив монументально-декоративні роботи в інтер’єрах громадських споруд, переважно в техніках маркетрі та різьблення на дереві в Мукачевому, Києві, Санкт-Петербурзі. Окремі роботи зберігаються у Музеї Санкт-Петербурзької художньо-промислової академії, у Закарпатському, Дебреценському, Манчестерському (Велика Британія) художніх музеях.

Твори: «Автопортрет» (1963), «Будапрешт, вулиця Вауї» (1968), «Жіночий портрет» (1970), «Молода актриса» (1981), «Спомин», «Виноградар» (обидва – 1985), «Чекання» (1986), «Щедрий вечір» (1987), «Голова пророка», «Молитва» (обидва 1994), «Двобій» (1995), «Куточок Камянця-Подільського» (1998), «Чоловічий портрет», Важка ноша», «Роздуми» (усі – 2001); цикли «Ефемериди» (1993), «Духовна війна» (1995-1999), «Пророцтва» (1996-1999), «Біблійні герої» (1997), серія малюнків «Замок Паланок» (1995).