МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

  5 років тому 15 липня 2014 року обірвалась життєва дорога шепетівчанина учасника АТО Коваля Максима Олександровича.

Йому було лише 20 років – пора молодості, розквіту сил.. Не збулись Максима  плани, мрії, не судилось зустріти кохання, мати діток.. Його поглинула страшна, несправедлива війна. Залишив юнак теплий спогад про свою доброту, щирість, велику повагу та любов до людей. Про це говорять рідні, друзі, вчителі, побратими. Він був єдиним люблячим сином у мами Наталі Анатолівни, великою моральною підтримкою для бабусі Софії Миколаївни та дідуся Анатолія Павловича. У школі-гімназії, де Максим навчався до 9 класу, вчителі пам’ятають його,  як старанного, допитливого учня, надійного, відповідального товариша. Він з повагою ставився не лише до вчителів, а й до однокласників, особливо до дівчат. Ця повага йшла від великої поваги та любові Максима до мами. Мама зберігає вітальну листівку сина: « Дорога матусю! Бажаю тобі здоров`я, злагоди та миру, щоб ти ніколи не плакала і була щаслива. З повагою та любов’ю твій син Максим!» Мама була для нього найкращим другом, порадником, він прагнув її  не засмучувати, у всьому допомагав. Коли був далеко, завжди дзвонив, цікавився життям рідних. Із рідного дому  він перший раз виїхав після закінчення навчання в 9 класі -це був Славутський обласний спеціалізований ліцей-інтернат з поглибленою підготовкою учнів у галузі освіти. На ім’я мами з ліцею надходили подяки за гарне виховання сина. Раділи рідні, коли Максим став студентом біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно – технічного університету, де він навчався 2010-2013рр. Влітку 2013року хлопець переводиться на заочну форму навчання, а вже в березні 2014р. підписав контракт на військову службу та їде у розпорядження 24 механізованої бригади в м.Яворів Львівської області. Навчання на полігоні було недовгим – основні сили бригади відправляють в АТО. Військова посада  солдата Коваля Максима – стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону  24  механізованої бригади. Мама свято береже світлини  життєвих сходинок сина, які стали основою для виставки в краєзнавчому відділі  до дня пам’яті Коваля Максима. Вражають фото Максима у військовій формі , з автоматом у руках. Не по роках серйозний, в очах рішучість та відвага. Він прагнув захистити своїх рідних, свою Україну… Загинув солдат на блокпосту поблизу села Крива Лука Лиманського району Донецької області   «…в ході проведення антитерористичної операції.» ( із документа ).

Пам'ять про солдата-захисника живе. У Шепетівській школі-гімназії 18 березня 2015року відкрито меморіальну дошку пам’яті Максима Коваля. 1 вересня 2015 року меморіальна дошка встановлена на Славутському спеціалізованому ліцеї-інтернаті. За рішенням сесії міської ради вулицю і провулок  40-річчя Жовтня перейменовано, і тепер вони носять ім’я Максима Коваля.

                                              Юхимович Л.Д.