МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Сьогодні святкував би свій день народження наш земляк, лейтенант Свінціцький Максим Олександрович, заступник начальника польового вузла зв’язку з озброєння 44-ї окремої артилерійської бригади. Йому назавжди залишилось 22…

СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ВОЇНУ!

Сина втрату ні з чим не зрівняти.

(пам’яті Максима Свінціцького)

Твою втрату ні з чим не зрівняти.

Найстрашніше – втрачати дітей.

Якийсь виродок зміг відійняти

У синочка життя. Із грудей

Серце мало не вискочить. Болю…

Скільки болю у серці твоїм!..

Обірвав хтось лихий сина долю,

І спалив світлі мрії твої.

Ясний світ враз для тебе поблякнув,

І в очах знов Максимко постав.

В горлі слово наразі заклякло…

– Я тут поряд – синок прошептав,–

Я з тобою, матусенько мила.

Відчуваю твій біль у душі.

– Хто підтяв тобі, любий мій, крила?

–Не потрібно, біль не воруши.

Що вже сталось – назад не вернути.

Знаю, боляче, прикро, що так…

Та біду було не одвернути.

Нині я в небесах вільний птах.

Шлях життєвий скінчився для мене,

Та я вільний поміж двох світів.

Не сумуй і не плач, моя нене,

Поряд стільки тут вірних братів.

Ну а ті, хто продав свою душу,

Десь у пеклі страшнім без води.

Не втекти, не сховатись у мушлю,

Коли ти натворив десь біди.

Розпинають кати Україну.

Землю рвуть, що для мене свята.

Відіб’ється, повстане з руїни

І воскресне в долонях Христа!

Віра Кухарук