МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

29 липня 2018 року поблизу міста Торецьк Донецької області, під час несення бойового чергування, обірвалося життя шепетівчанина, прапорщика Андрощука Анатолія Володимировича, начальника радіолокаційної станції батареї управління артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ВОЇНУ!

Україна моя переможе!

(пам’яті Анатолія Андрощука)

Ми втомилися всі від війни.

Ледь жевріють обвуглені душі.

На Донбасі найкращі сини

нездоланні, стійкі і незрушні.

Чорна зграя у небі круків,

Пів країни яскраво палає.

Почорнілих дубових листків–

це обстріляний гай догорає.

Сірий попіл під хмари летить,

Десь снаряди лягають у полі.

Злого ворога постріл і вмить

знов синочків обірвані долі.

Українська священна земля

кров’ю скроплена. Знову є жертви.

Посилають ватаги з Кремля

І бажають синам нашим смерті.

В чистім небі бійців легіон

Ще тримає розстріляне небо.

Це останній небес бастіон,

що утримує нашу планету.

Серед інших синів – наш земляк.

Анатолій не знає вагання.

Шепетівський надійний козак,

Миролюбні душі поривання.

Захищав Андрощук рідний край,

Біля Торецька куля скосила.

Між добром і між злом тонка грань

Нові риси Героя відкрила.

Став на захист свободи й добра,

І життям заплатив страшну плату.

Шлях єдиний і вірний обрав –

захищати свій край, рідну хату.

Він на стражі стоїть день і ніч:

«Побратимів спаси моїх, Боже!

Я стояв з ними ТАМ пліч-о-пліч.

Україна моя переможе!»

Віра Кухарук