МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Схилімо низько голови в скорботі й віддамо заслужену шану воїну-добровольцю з позивним «Хмурий», нашому земляку та щирому патріоту України, засновнику Шепетівської районної козацької сотні, активному діячу козацького руху Хмельниччини та УНА-УНСО, учаснику подій Революції Гідності в Києві та Хмельницькому.

Сім років тому, поблизу села Боровеньки Кремінського району Луганської області, обірвалося життя Балди Ігоря Івановича, солдата 12-го окремого полку оперативного забезпечення 1-го окремого інженерно-будівельного батальйону.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!

Пам’яті Ігоря Балди

Похилилась в зажурі калина,

Опустилися віти низенько.

Україна знов втратила сина,

Зупинилось синочка серденько.

Репресовані батько і мати,

У Якутії срок відбували.

Та незламні були патріоти,

Храм високий душі збудували.

Народився синок і дитину

Вчили змалечку рід не ганьбити.

Шанувать українську родину,

Україну кохану любити.

Ігор Балда – бунтар, сильний духом,

Не зганьбив рід у тяжку годину.

Керував на Хмельниччині рухом,

Захищав свій народ і країну.

Незалежності день – стяг над містом.

В Шепетівці – засновником сотні.

На Майдані козак стояв міцно,

У час протистоянь, в дні скорботні.

А як вдарили «Гради» ворожі,

З добробатом на схід воювати.

Де палали степи і пожежі,

Які ледве могли вгамувати.

А весною, як крила лелечі,

Задзвеніли над батьківським краєм,

Вкрили вбитого стяги козачі,

За військовим козацьким звичаєм.

Повернувся зі сходу Героєм,

Вбили Хмурого там супостати.

Прикро нам, що синочків втрачаєм.

Більш не буде земельку топтати.

Три могили підряд: батько, мати,

Син, що гордістю був їх родини.

Земляки будуть всі пам’ятати,

Він – Герой, захисник України.

Віра Кухарук