МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

19 червня сумна сьома річниця загибелі нашого земляка Народного Героя України полковника Ляшенка Ігоря Вікторовича, командира 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, з позивним «Беркут».

Лише неповних 37 років земного життя: з них більша половина – 20 років віддані службі Батьківщині. Таким Ігор Ляшенко залишився у пам’яті тих, з ким доводилося виконувати бойові завдання, пройти випробування війною. Роки військової служби назавжди залишають в людській пам’яті незгасимі спогади та накладають ні з чим незрівняний відбиток.

Генерал-лейтенант ПАВЛЮК Олександр Олексійович, в 2014 році командир 24- ї окремої механізованої бригади, згадує: «…Коли постало питання, кого призначити командиром першого механізованого батальйону (підрозділ, на який покладалися найбільш відповідальні завдання), в мене не виникало сумнівів – Ігоря ЛЯШЕНКА. Адже, за два роки нашої спільної служби, він проявив себе з найкращої сторони – досвідчений, впевнений у своїх силах, користується повагою та авторитетом підлеглих, вміє вчитися та навчати, здатний на належному рівні підтримувати бойову готовність підрозділу. І як в подальшому показав час – було прийнято правильне рішення…

Під час проведення двосторонніх дослідницьких командно – штабних навчань «Осінній циклон – 2013», які проводилися на загальнодержавному рівні в межах Збройних Сил України на декількох військових полігонах, особовий склад бригади приймав активну участь. Основний удар тримав перший механізований батальйон під командуванням Ігоря Ляшенка. Кропітка робота з підготовки до навчань, яку здійснювали офіцери і солдати першого механізованого батальйону і бригади в цілому на протязі декількох місяців, дала свої позитивні результати. Рівень навченості особового складу був високо оцінений тодішнім керівництвом держави і Збройних Сил України за що військовослужбовці бригади були нагородженні відзнаками та нагородами, зокрема і підполковник Ляшенко Ігор Вікторович.

Відмінна навченість і згуртованість особового складу першого механізованого батальйону проявилась з перших днів виконання завдань по захисту цілісності та державного суверенітету нашої Батьківщини в 2014 році, коли перша батальйонна тактична група бригади (основу якої складав особовий склад першого механізованого батальйону) вирушила спочатку на прикриття північних та північно-східних кордонів, а згодом на Схід України. В ті дні Ігор Ляшенко, як і завжди, проявив себе вимогливим і турботливим командиром. Одним з перших в складі рекогносцирувальних груп виїжджав на місця виконання завдань, регулярно здійснював перевірки несення служби на блокпостах, навчав молодих офіцерів, сержантів та солдатів, разом з ними відчував всі труднощі і на власному прикладі показував, як необхідно їх долати.

Пригадується випадок напередодні трагічного 19 червня, коли штурмові групи мали бути направлені для виконання перших серйозних бойових завдань, це відбувалося в Краснолиманському районі Донецької області. В той час Ігор відчував якийсь біль у спині, що йому завдавало відчутний дискомфорт. Я порадив йому поїхати в шпиталь на обстеження і лікування, на що Ігор відповів, що в такий відповідальний момент не може залишити своїх людей. І не залишив, разом з ними виконував бойові завдання, а коли одна з груп потрапила під нищівний вогонь ворога і настав переломний момент, Ігор, не вагаючись, пішов на допомогу. Але на них вже чекала засідка. В результаті бою за селище Закітне загинули сім наших бойових товаришів, серед них і командир першого батальйону підполковник Ляшенко Ігор Вікторович.

За загибель наших товаришів ворог заплатив сповна, за інформацією, яку поширили НЗФ (незаконні збройні формування), був знищений батальйон противника «Ямпіль», втрати пораненими та вбитими склали понад 100 осіб.

Ігор Вікторович ЛЯШЕНКО назавжди залишиться в нашій пам’яті справжнім офіцером, добрим командиром для підлеглих і товаришем для друзів, людиною, яка достойно жила та відважно загинула».

Наукова співробітниця музею Наталія Кручук