Пам'ятаємо...
Встала мати Україна, сонце засвітила, пробудилася народна незнищенна сила.
Сотні літ нас розпинали, та не побороли, бо не вмерла Україна, і не вмре ніколи.
(Д. Павличко)
Ігор Балда, народився на далекій Півночі у Якутії, де вічна мерзлота, і ніколи не буває сонця. У родині українських патріотів, які були вислані радянським режимом і звинувачені у діяльності ОУН і УПА.
Батьки багато розповідали синові про рідний край, про квітучу з духмяними яблуневими садами Україну, все життя прагнули вони повернутися на Батьківщину. І вже у 1960 році родина таки переїхала на Україну і проживала у м. Знам’янці Донецької області. А вже у 1970 році оселилась у м. Шепетівці. У Шепетівці Ігор навчався в ЗОШ №4 і успішно її закінчив.
Як і його батьки, Ігор Іванович, пройнявся особливою турботою за долю України, за світле майбутнє українського народу. З перших років перебудови активно долучається до боротьби за Незалежність держави. У 1989 році Ігор Балда на дах будинку Шепетівської райради один із перших встановив жовто-блакитний прапор, який замайорів над містом.
Ще один стяг Ігор Іванович, разом з іншими патріотами, встановив поряд із Шепетівським краєзнавчим музеєм. Цей прапор і досі височить над містом і нагадує про незламного патріота- борця.
Ігор Балда був активним у громадській діяльності міста. Саме у Шепетівці він став засновником районної козацької Сотні. У 1992 році його обрали отаманом Хмельницького обласного козацького коша. А ще тривалий час очолював Хмельницьку обласну організацію УНА - УНСО і був активним членом Української Національної Асамблеї.
Ігор Іванович Балда був справжнім сином свого народу, палким патріотом, безстрашним чоловіком, який завжди хотів жити в єдиній незалежній українській державі. Він не міг бути байдужим до тих тривожних подій, які відбувалися на сході. Тому добровільно поїхав у зону проведення АТО восени 2014 року.Через проблеми із здоров’ям, повістки йому з військкомату не вручали. Служив у добровільному інженерному військовому підрозділі МОУ, його позивний був «Хмурий».
І на передовій лінії вогню Ігор Іванович був завжди попереду, брав участь у найзапекліших боях. На жаль, не минула його лиха година, поклав голову за Україну. Боєць загинув 13 березня 2015р. від обстрілів російських найманців під Луганськом.
На Майдані Незалежності у м. Хмельницькому проводжали його в останню путь тисячі хмельничан, стоячи на колінах, низько схиливши голову перед світлою пам’яттю достойного патріота України. Він все своє життя боровся за її розквіт, за її європейське майбутнє, за волю і свободу.
Його бойовий товариш Іван Козар сказав: «Ігор був гідним і достойним борцем свого народу. Патріотичну жилу вселили йому батьки ще з дитинства. Люди, пишайтесь таким високим, сильним і мужнім Українцем!»
Слава Герою, славному сину української землі!
Свій вічний спочинок знайшов патріот на Львівщині поряд своїх рідних батька та матері. Шепетівчани свято шанують пам’ять свого земляка.
Рішенням сесії міської Ради провулок ім. Жухрая перейменовано на честь імені Ігоря Балди.
|
