Маузер К-96 - зброя ХХ століття
Серед експонатів нашого музею є чимало зразків зброї (в т.ч. вогнепальної), яку сміливо можна віднести до цієї категорії “вічної класики”: простий, міцний, надійний механізм, що забезпечував точність і силу пострілу. Цей пістолет оповитий легендами і страхами, серед його власників були люди, що вирішували долю світу, він один з найвідоміших і найвпізнаваніших атрибутів доби Світових війн у мистецтві. Дозвольте відрекомендувати: легендарний Маузер К-96 (Mauser C-96).
В кінці 19 століття, брати Фідерле розробили прототип автоматичного пістолета. Власник зброярні, на якій вони працювали, сам Пауль Маузер, разом із старшим зброярем допрацювали і запатентували його в Німеччині та Великобританії. Так на світ з’явився Маузер К (Конструкції) - 96. Офіційна назва пістолета, дано йому виробником - «Mauser-Selbstlade-Pistole», що в перекладі означає «Самозарядний пістолет Маузер».У 1896 році він був представлений кайзеру та міністру оборони, після чого запущений в серійне виробництво, яке розпочалося в 1897 р. Близько 300 000 пістолетів калібру 7,63 мм x калібру було виготовлено в період між 1897 і 1918 рр. З 1907/1908 по 1914 рр. Маузер виготовлявся також у більш потужному калібрі 9 мм х 25, проте великого успіху не досяг. Загалом Mauser C-96 випускався приблизно в 30 основних варіантах і залишався у виробництві до 1939 року (виняток: 7,8 тис. що виготовили для німецького Luftwaffe в 1940 році). Прямі копії або пістолети на базі Mauser C96 також були виготовлені в Іспанії (Астра, Королівство та Азул), Китаї та Кореї.
Бойове хрещення К-96 пройшов у Першій та Другій англо-бурських війнах. Цікаво, що одним з найвідоміших його власників був сер Вінстон Черчіль, який теж приймав участь у цих війнах. Однак, комерційний успіх і масове поширення Маузер припало на Першу світову війну. Саме тоді було прийняте рішення про перевід німецької армії з традиційного Парабеллума (П-08) на Маузер. Оскільки німецька армія не хотіла ускладнювати собі постачання боєприпасів введення патрона 7,63 мм х 25, була розроблена та введена у виробництво нова версія К-96, що мала калібр 9 мм х 19 (який раніше вже використовувався з П-08). Ця версія також відома як модель 1916 (за роком введення її у виробництво). Завдяки прикладу, що знімався і фіксувався за потреби, перетворювався на пістолет-карабін.
Наступною подією, в якій фігурував легендарний пістолет, була 1-а радянсько-фінська війна. На підтримку прагнення фіннів до незалежності від Російської імперії стала Німецька імперія. Саме з її допомогою Маузер поширився і на північно-східні терени Європи.
Після поразки Німеччини у Першій світовій війни та обмежень, накладених Версальським договором, стосовно озброєння і виготовлення зброї Німеччиною (заборона калібру 9 мм і довжина ствола, що перевищує 100 мм), Маузера значно модифікували, але на лаву запасних не списали. Від 1920 року Маузер починає випуск серії модифікованих пістолетів калібру 7.63 мм, що стали відомі за назвою “боло”, скорочено від ... більшовик. Парадоксально, але найбільшим замовником стала більшовицька Росія. Хоча офіційно на озброєнні ні в імперській, ні в більшовицькій Росії він ніколи не був. За царизму, щоправда рекомендувався для авіаційних підрозділів. А більшовицький режим використовува легендарний Маузер переважно у поліційних службах, чим і заслужив таку сумну славу на пострадянських теренах.
Останні маштабні конфлікти, в яких Маузер К-96 приймав участь були громадянська війна в Іспанії та Друга світова війна. Також використовувався, але в значно скромніших масштабах, підрозділами Гоміньдану під час війни в Китаї, ще менше - у війнах в Афганістані.
За довгу історію свого існування неодноразово модифікувався, трансформувався, відповідаючи на виклики часу, потреби замовників та в залежності від країни-виробника. Друга світова війна та подальша гонка озброєнь, дозволила “дідусю Маузеру” відійти в категорію музейної класики. Він став більше, ніж зброєю. Він був символом епохи, яка закінчилась із закінченням Другої світової війни. Епохи відкритих війн за кордони, за землі, за матеріальні ресурси. Епохи відчайдушних мандрівників і дослідників (як-от легендарний Індіана Джонс), що відкривали світові скарби єгипетських пірамід і загублених в джунглях храмів. Епохи жорстокої і кривавої, однак чеснішої і відкритішої, ніж та епоха примарної цивілізації, в яку вступив світ із ХХІ століттям. Коли війни ведуться підступно і непомітно, і зброєю, куди страшнішою, ніж старий Маузер, що лежить у вітрині музею. Залишається сподіватися, що зовсім скоро і цю зброю можна буде побачити лише в музеях, як витвір людського прагнення до пізнання і творення, а не руйнування.
Науковий співробітник музею Юлія Ліпська
На фото:
1.Пістолет Маузер К-96 “Боло” (модифікація 1920 року).
2.Фото братів Фідерле.
3.Пітер Пауль Маузер - зброяр і власник зброярної компанії.
|
