МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Сьогодні, 9 жовтня, міг би святкувати свій день народження шепетівчанин Коваль Максим Олександрович, стрілець-помічник гранатометника 24-ї окремої механізованої бригади, життя якого обірвалося 15 липня 2014 року поблизу міста Бахмуту Донецька області.

Вічна пам'ять та слава Герою!

Я дивлюсь на світлину Максима

(пам'яті Максима Коваля)

Я дивлюсь на світлину Максима –

Усміхається щиро й так мило.

Він школярик, щаслива дитина,

Ще війна крилець не обпалила.

Знов світлина… щось підліток тихо

Розглядає і в очі спокійно

Тобі дивиться. Спить іще лихо.

Все здається у світі надійно.

В цьому світі усе так непросто,

І не нам, простим смертним судити.

Он Христа зрікся вірний апостол,

Хоча відає – можуть убити.

Із неправдою бореться правда

Споконвіку. І в свято, і в будень.

Догоряє повільно лампада,

Вже синок усміхатись не буде.

Ой, нелегка матусина доля,

Що єдине дитя схоронила.

Одинока у полі тополя,

Яку буря життєва зломила.

Простягає до Господа руки:

– Син загинув? Мій Боже, не вірю!

Скільки болю, душевної муки…

Проженуть москалів – диких звірів.

Земляки б’ються вперто на фронті.

Не пектиме за дії їх сором,

Гіркі сльози… матусі в скорботі.

Гинуть діти… Ото наше горе.

Україну від зла захищають,

Щоб була вона вільна і сильна.

Кров’ю землю святу поливають,

Йде війна вісім років безжальна.

Із небес ллється світло незриме.

Спочивай з Богом, любий Максиме!

Віра Кухарук

#музейпропаганди #музейпропаганди_вшанування #героямслава #війнавукраїні #війна #втрати2022