МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Йому було б сьогодні 45…

Сьогодні день народження нашого земляка, прапорщика Андрощука Анатолія Володимировича, начальника радіолокаційної станції батареї управління артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, який загинув у зоні проведення ООС 29 липня 2018 року в місті Торецьк Донецької області.

Присвята Анатолію Андрощуку

До мами прилітає часто в снах,

Посидить мовчазний і йде де себе.

Душа його давно на небесах,

А рідні лиш замовлять тут молебен.

В його кімнаті штори на вікні,

Світлина, де всміхається відкрито.

Спливають швидко місяці і дні

З моменту, коли сина було вбито.

Оце сьогодні було б сорок п’ять…

Весна-красна вбирається у барви.

Сирену чути… вороги летять…

Нема на клятих нелюдей управи!

Винищувачі знов бомблять міста,

Вбивають нам маляток безневинних.

Звертаємось в молитві до Христа,

Дітей щоби зберіг, скарав винних.

Ущент зруйновані оселі, сотні втрат…

Це рятувальна місія Росії?

О, Боже, поверни їм зло стократ!

І забери москальського месію.

Чи ж то сьогодні депечерний вік?

Земель нема в імперії проклятій?

Кремлівський спрут до смерті нас прирік,

Бо краще живемо, ніж в їх немитій.

«Моя матусю рідна, не сумуй!

Ще трішки потерпіти всім вам треба.

Молитвами ти душу полікуй.

Заграва вогняна горить в півнеба.

То танки, БеТееРи ворогів,

Що палять в Маріуполі морпіхи.

Той кат московський зовсім озвірів.

З «Азова» хлопці ті ще відчайдухи.

Нехай Господь дарує захист вам,

А воїнам – хоробрість і відвагу.

Не вірте клятих москалів словам,

Бо душегуб не забере ватагу.

Ви проженете ворога самі.

Синочки України духом сильні.

Не житиме народ мій у ярмі,

Бо українці народились вільні.

А я до тебе знов прийду у снах,

Коли прийде на землю перемога.

Душа моя пливе у небесах,

Мені так тепло й затишно у Бога».

Віра Кухарук