МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

7 жовтня 1959 року в селищі Усть-Нера Якутської області в родині репресованих українських патріотів, які були вислані радянським режимом за звинуваченням у діяльності в ОУН і УПА, народився Ігор Балда.

У 1960-х роках родина повернулась до тодішньої УРСР, проживала у місті Макіївці на Донеччині, а у 1970-х роках переїхала до Шепетівки, де Ігор закінчив середню школу.

Ще за радянських часів Ігор Балда долучився до відродження українського козацтва на Хмельниччині, став засновником Шепетівської районної козацької сотні. 1992 року обраний отаманом Хмельницького обласного козацького коша. Пізніше тривалий час очолював Хмельницьку обласну організацію УНА-УНСО, був активним членом Української Національної Асамблеї, керівником районної організації УНА, 2002 та 2006 року брав участь у виборах народних депутатів України за списком УНА.

Брав участь у подіях Революції Гідності в Києві та Хмельницькому. З початком російської збройної агресії проти України добровольцем пішов до військкомату, але його не взяли — через вік і захворювання. Тоді долучився до добровольчого батальйону УНСО, восени 2014 вступив на військову службу до 1-го окремого інженерно-будівельного батальйону ЗСУ і вирушив у зону проведення антитерористичної операції.

Життя солдата з позивним «Хмурий» обірвалось 13 березня 2015 року в селі Оброшине на Луганщині.

Слава Герою, славному сину української землі!

Полеглому Герою – вічна слава

(пам’яті Ігоря Балди)

Він не бачив ні верби, а ні калини,

І не чув маленьким трелі солов’їні.

Навкруги росли лишайники з мохами,

Плоскогір’я і хребти з чагарниками.

Це – Якутія холодна, непривітна,

Полоса життя смутна і безпросвітна.

Народився в репресованих родині,

Знав морозам він ціну і хуртовині.

Патріотів українців – на край світу.

Скільки згинуло вкраїнського там цвіту!

Непокірних і сміливих там душили,

Із живих страшні кати тягнули жили.

А батьки дивились з сином на хмарини,

Уявляли синє небо Батьківщини.

Розливалося й цвіло північне сяйво,

Та родина почувала – вони зайві.

Під колесами кремлівської машини

Не загинули, втікли від московщИни.

Так здійснили нелегку вони мандрівку:

Повернулись на Донбас і в Шепетівку,

Ріс синочок їх розумним і кмітливим,

Був сміливим, гордівливим і правдивим.

Його погляди життєві непохитні,

Став засновником козацької райсотні.

Ще козацького коша був отаманом,

Заодно душею й тілом із Майданом.

І в Хмельницькому, і в Києві в подіях

Участь брав й завжди сміливо діяв.

Москалі прийшли – не заховавсь за спину,

Добровільно сам вступив до батальйону.

На Луганщині загинув Ігор Балда,

Та пізнав, що значить воля і свобода.

Спрут кремлівський оповив всю Україну,

Де пройшли рашисти – там лишень руїни.

Дай нам, Боже, сили ворогів прогнати,

Запоріжжя, Крим, Донбас, Херсон з’єднати.

Свято віримо, що житиме держава.

А полеглому Герою – вічна слава!

Віра Кухарук

#війнавукраїні #війна #warinukraine #вшануваннязагиблих #загиблі #ГероїУкраїни #героямслава #музейпропаганди_вшанування