МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Малий Державний Герб України − один із трьох офіційних символів нашої держави, а у 1996 році його статус був закріплений і в Конституції.

Це стало завершальним етапом символічної візуалізації української державності — маючи гімн, Прапор і герб, Україна могла повною мірою презентувати себе в світі.

Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України, тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

Питання про нагальність розробки державної символіки актуалізувалося в листопаді 1917 року з проголошенням Української Народної Республіки. Тоді ж розпочала роботу геральдично-прапорна комісія, що запропонувала п'ять проектів майбутнього герба. Тим часом тризуб з грудня поміщався на перших банківських білетах і поштових марках УНР.

Ухвалу про затвердження гербу УНР Центральна Рада приймала вже поза межами Києва, захопленого більшовицькими військами. 25 (12) лютого 1918 року у залізничному вагоні на вокзалі Коростеня спершу Рада Народних Міністрів ухвалила внести в Раду закон про установлення для Української держави прийнятого морським флотом герба Володимира Великого (без Хреста), а за кілька годин Мала Рада затвердила гербом Української Народної Республіки знак Київської Держави часiв Володимира Святого.

До питання повернулися після визволення Києва. Проекти малюнків герба та печатки Михайло Грушевський доручив розробити відомому українському графіку й архітектору Василю Кричевському. 22 березня 1918 року вони були винесені на розгляд Малої Ради: поміщений у центр тризуб ("знак Володимира Великого"), символiзував iдею Соборностi України, а оливковий вiнок навколо засвідчував миролюбність УНР. Жодних законодавчих актів з цього приводу не ухвалювалося. Гетьманська держава Павла Скоропадського та Директорія також використовували тризуб як державний символ, як і Західно-Українська Народна Республіка після Злуки 22 січня 1919 року.

З підкорення України більшовиками тризуб перебував під забороною як "петлюрівський". За радянських часів компартійний режим затаврував його як «націоналістичний знак», повністю заборонивши «використання буржуазно-націоналістичної символіки».Серед українських патріотів тризуб завжди шанувався як знак спротиву більшовицькому режиму.

Незважаючи на десятиліття цькування і висміювання тризубу радянською пропагандою, коли на межі 1980-1990-х років в Україні активізувалось національно-політичне життя і постала необхідність відмови від комуністичної символіки, питання про визнання його за державний символ України знову стало актуальним.

24 червня 1991 року постановою Верховної Ради УРСР був оголошений Відкритий конкурс зі створення проекту Державного герба України з робочою групою-журі з числа депутатів, істориків, мистецтвознавців і музейників. 4 жовтня 1991 року вона підбила підсумки роботи (цікаво, що у 192 з понад 200 поданих проектів було використане зображення тризуба) і переможцем конкурсу стала група геральдистів — Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький.

Тризуб остаточно утвердився як державний символ українців лише після остаточного здобуття Україною незалежності, пройшовши шлях заборон та переслідувань.

Як і в ХХ ст., сьогодні тризуб уособлює для українців прагнення до свободи і державної незалежності.

На фото: Тризуб на українських грошах початку ХХ ст.