МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

14 березня Україна відзначає День українського добровольця. Рішення про його відзначення було прийнято 17 січня 2017 року Постановою Верховної Ради України «Про встановлення Дня українського добровольця». Згідно неї 14 березня вшановують мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Саме 14 березня 2014 року, прямо з Майдану, перші 500 добровольців з Самооборони Майдану відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях під Києвом. Ці хлопці створили перший добровольчий батальйон, який пізніше переформували у 1-й батальйон оперативного призначення Національної гвардії. Згодом батальйон отримав назву «імені генерала Кульчицького» на честь героя України Сергія Кульчицького, першого генерала, який загинув у війні на Донбасі.

Феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших таких прикладів можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну. Згодом приклади добровольства були показані зі створенням легіону Українських Січових Стрільців в роки Першої світової війни 1914-1918 рр. Саме у 1914 році під час формування легіону УСС, до його лав записалося майже 20 тисяч добровольців. Втім австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС.

Варто зауважити, що тоді, в 1914 році, так само як і у 2014, українські добровольці були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки. Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист вітчизни.

І ось ми стали сучасниками масового добровольства, який проявився в першій половині 2014 року на Майдані та під час військових дій на сході України. Тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини - спочатку пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.

Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на першому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати свою державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.

Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід.

Загалом у воєнному конфлікті на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

В числі тих, хто перебував у добробатах були й шепетівчани. Згадаймо Сергія Оврашко, який захищав мирних протестувальників на Майдані, а згодом став бійцем добровольчого батальйону «Айдар». На жаль, Сергій загинув 18 грудня 2014 року.

Добровольцем пішов захищати Україну Ігор Балда. Він завжди був попереду, брав участь у найзапекліших боях. Загинув 13 березня 2015 р.

Бійцем добровольчого батальйону «Донбас» був Володимир Шевчук. Виконував бойові завдання в Очеретяному, Водяному, Тоненькому, Пісках, Опитному, обороняв Донецький аеропорт, утримував позиції від Авдіївки до Мар’їнки. Загинув у серпні 2016 р.

Серед добровольців, які, на щастя, залишилися живими, - Дмитро Куліш, Віктор Костюк, Олексій Вишневецький, Віктор Тарасенко, Андрій Панчоха, Микола Шафалюк, Олег Зозуля, В’ячеслав Літнарович та ще десятки воїнів-добровольців... Вони воювали у різних батальйонах та добровольчих підрозділах - «Дніпро-1», «Айдар», «Азов», «Донбас», «Миротворець», «Львів», «Чернігів», «Слобожанщина», «Правий сектор» і багато інших. Добровольцями стали наші медики і капелани...

Ми дякуємо вам, добровольці Шепетівщини, за те, що ви, не задумуючись ні на хвилину, стали на захист України. Дякуємо всім, хто воював у перші дні і воює зараз. Низько схиляємо голови в пам'ять про тих, хто не повернувся з поля бою.

Ми завжди пам’ятатимемо подвиг добровольчих формувань і всіх тих, хто мав вибір, але став на шлях захисту нашої країни!

Науковий співробітник Музею пропаганди Лукашук Олександр

Ознайомитися усіма фотографіями наших добровольців-земляків та почути розповідь про них ви можете в краєзнавчому відділі музею.