МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

244: про останні два дні оборони Донецького аеропорту...

«…23 січня 2015 року називають останнім днем оборони Донецького аеропорту «кіборги», яких опитало Радіо Свобода. І хоч офіційно Днем пам’яті захисників Донецького аеропорту встановили 16 січня, учасники боїв кажуть, що у цей день «новий термінал ще був наш», а найтрагічнішими були 19-е (перший підрив перекриття терміналу), 20-е (другий підрив), коли загинуло 48 бійців, і 21 січня (катування у полоні тих, хто вижив, страта Ігоря Брановицького). Саме ці дні оборонці ДАПу вважають днями пам'яті. Так само вони наполягають, що оборона Донецького аеропорту тривала 244 дні, а не 242, як це рахували спочатку…

«Поки на території аеропорту залишався хоч один український воїн – оборона тривала», – кажуть ті, хто захищали Донецький аеропорт під постійними обстрілами гібридних проросійських сил, починаючи із кінця 26 травня 2014 року.

Після того, як новий термінал був повністю зруйнований закладеною бойовиками вибухівкою, а ті, хто вижив, потрапили у полон – на території летовища ще були українські бійці. Вони утримували позицію «Пожарка» у пожежному депо, що було між терміналом і диспетчерскою вежею аеропорту. Керував бійцями Максим Ридзанич із позивним «Адам».

Кирило Недря, боєць 93-ї бригади із позивним «Доцент», кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Народний Герой України, політолог, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін та психології поліцейської діяльності Дніпровського державного університету внутрішніх справ: «…«Пожарка» все ще залишається під нашим контролем, оскільки оборону, як і раніше, тримають 7 бійців 90-го батальйону: «Абдула», «Рекс», «Живчик», «Фокс», «Жмеринка», «Вовк» та … «Адам». Сім бійців…Без зв’язку. У пустому аеропорту. Про який вже відзвітували «на гору», що наших там немає. І так ще два дні… Два дні невідомості, мужності та рішучості.

І лише в ніч з 22-го на 23-тє січня на пожежне депо з туману виходять два офіцери (один – 81-ї бригади, а інший – 80-ї) на псевдо «Окунь» і «Єшка» (в останнього якраз скінчилося чергування на вузлі зв’язку, і він добровільно попросився піти на пошук). Ризикуючи власним життям і не знаючи чи ще ціла «Пожарка» та чи не у полоні пацани, вони знаходять їх і повідомляють, що сталося. Ну, а надалі, спільно з групою, організовують відхід.

«Окунь», маючи титул чемпіона України із спортивного орієнтування,

веде групу. Не по карті, а вираховуючи кроки у темряві і … виводить до Радіолокаційної станції аеропорту, де вже транспортом група евакуюється.

От вам подвиг групи Макса Ридзанича довжиною у дві доби…

Ну а зроблене «Окунем» і «Єшкою» взагалі важко оцінити…».

Ось така вона, «біла пляма»… там, де вже хвилина була подвигом...

Але офіційно чомусь досі говорять про 242 дні. Хоча, я точно можу сказати, що ті дві доби варті того, щоб ними пишатися, як і за них боротися…», - редактор інформаційних програм Радіо Свобода Ірина Штогрін.