МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

Вшанування загиблого — Олександра Тимошишина

Сьогодні, 18 листопада, свій 37-й день народження святкував би шепетівчанин — солдат Тимошишин Олександр Андрійович, водій-санітар 1-го механізованого батальйону 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. На жаль, ворожа куля обірвала його життя 26 лютого 2016 року поблизу міста Бахмут Донецької області.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Олександра нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

Низький уклін, світла пам'ять і вічна слава Герою!

Його доля палала яскравим вогнем…

(пам’яті Олександра Тимошишина)

Народивсь в листопаді… за крок до зими,

Коли ще на городах снували дими.

Підростав невсидючий Сашко день за днем.

А вже доля палала яскравим вогнем.

А коли полином й димом вечір пропах,

Вона вже зготувала йому важкий шлях.

Шкільні роки пливли, мов осінній туман,

А зла доленька знала – загине від ран.

То не місяць з–за хмар зірочок вигляда,

То плачем вже зайшлася вдова молода.

То не вітер у полі так клято гуде,

То у батька із матір’ю біль із грудей.

У вечірньому небі мільйони зірниць,

Та Сашко не почує вже щебету птиць.

За лісами й полями десь бродить зима,

А його у живих серед друзів нема.

Побратими на варті країни стоять,

А наш воїн поповнив Небесную рать.

Всі чекають – весною усе оживе.

Наш Герой молодий десь у безвість пливе.

Серед воїнів мертвих він спить білим сном,

А сьогодні війна перед нашим вікном.

Іще іскри не згасли з осінніх багать,

А вже ворог з московії суне, мов тать.

Та земля України для всіх нас – святе.

Наші діти – то плем’я її золоте.

Коли розпач миттєво… рятунку нема,..

Та ми віримо щиро – відступить пітьма!

І хоча не спішить допомогу дать світ,

Та країна воює, живе і стоїть!

Віра Кухарук

#музейпропаганди #музейпропаганди_вшанування #музейшепетівка #шепетівка #герої #героїукраїни #Вічнапамять #вшанування #війна #війнавукраїні #війнанасході #бахмут #Донецькаобласть #АТО