Пам'ятаємо...
Минуло 4 роки з дня загибелі Олександра Тимошишина
На тебе надію велику покладали,
Та, більше немає тебе разом з нами.
Чому ж тебе рано життя залишило?
Полинув, як голуб, далеко у вирій…
Ті очі маленькі шукають лиш тата,
А тата немає – пішов воювати.
На кого ж ти діток залишив віднині?
Тобі б ще жити, діток ростити,
Батьків шанувати, дружину кохати,
Онуків повчати та старість встрічати.
Життя нам далося прожити щасливо,
Та, щастя усіх нас чомусь залишило…
Ті сльози від болю не спиняться більше,
Ми ТАТА додому не повернемо більше...
Дружина Людмила, 2017 рік.
Указом Президента України №421/2016р. від 29 вересня 2016р., «за особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно) шепетівчанин, учасни к АТО на Сході України Тимошишин Олександр Андрійович. Військову службу він проходив у першому механізованому батальйоні 54-ї бригади, був водієм-санітаром на передовій.
|
