МУЗЕЙ ПРОПАГАНДИ

15 липня 2014року поблизу міста Артемівська Донецька області загинув наш земляк, солдат Коваль Максим Олександрович, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

Стільки років звертаюсь до тебе...

(пам'яті Максима Коваля)

Стільки років звертаюсь до тебе, Максимку, - мовчання.

Я не можу пробитись крізь нього і серце болить.

Як не стало тебе, вмить згоріли мої сподівання,

І я нині з надією дивлюсь в небесну блакить.

Любий хлопчику мій, у житті щось змінити безсила.

Не вернути тебе, мій рідненький, уже до життя.

Я ростила тебе, берегла як могла, і любила,

Що тебе відпустила до війська - пече каяття.

Ось щоночі приходить мій спутник постійний - безсоння.

А за ним рій гірких і печально-болючих думок.

Не зуміла утримать тебе в материнських долонях.

Жаль, ніхто ще життя не прожив без своїх помилок.

Як я мріяла, сину, щоб був ти і добрий, й успішний.

Тихо Бога молила, щоб він уберіг нас від бід. І не знаю я досі, чи я сотворила щось грішне, Чи то доленька зла,.. що покинув завчасно ти світ.

Знову плачу щоночі, мій сину, відважний і гордий,

Заховавши в подушку, і горе, і гіркий свій сум.

І зі мною старенькі батьки і Господь милосердний,

Що з моєї щоки він спиває сльозу, як росу.

А війна все триває. Вкраїни така гірка доля.

Нині фронт розтягнувся з м@лями на тисячі миль.

Вірим всі в Перемогу! На все, любий мій, Божа воля.

Не маліє народу вкраїнського смуток і біль.

Віра Кухарук

Вічна пам'ять та слава Герою!